МЕДИЧНА РЕФОРМА СТАЛА ОДНІЄЮ З НАЙБІЛЬШ ОБГОВОРЮВАНИХ СЬОГОДНІ. ЦЕ Й НЕ ДИВНО, АДЖЕ УКРАЇНСЬКА МЕДИЦИНА ВЖЕ ДАВНО ПОТРЕБУЄ КАРДИНАЛЬНИХ ЗМІН. З МЕТОЮ ОБГОВОРЕННЯ РЕФОРМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ПРОБЛЕМ І СТРАТЕГІЧНИХ ПЛАНІВ МИНУЛОГО ТИЖНЯ МЕДИКИ ОБЛАСТІ ПРОВЕЛИ ЗАСІДАННЯ КРУГЛОГО СТОЛУ.
НИЗЬКА ЗАРОБІТНА ПЛАТНЯ, відтік кваліфікованих кадрів, недостатнє фінансування — основні питання, на яких зосередили увагу учасники засідання.
Начальник управління охорони здоров’я в Тернопільській області Володимир Богайчук зауважив, що сьогодні країна загалом і Тернопільщина зокрема зіткнулися із проблемою втрати кадрів. Багато медичних працівників виїжджають за кордон, де значно кращі умови праці.
— Якщо найближчим часом ми не внесемо зміни в систему охорони здоров’я, в кінцевому результаті варто очікувати дуже несприятливих умов, тому що лікувати буде нікому. Більше того, невідомо, що в перспективі чекає українську медицину без змін, — зазначив Володимир Богайчук.
ВАЖЛИВИМ КРОКОМ у реформуванні медицини, вважає Володимир Богайчук, є створення електронної системи пацієнтів. Сьогодні вона перебуває на стадії тестування. Але, за словами Володимира Григоровича, така система значно спрощує роботу медиків. Тут міститиметься вся інформація про пацієнта. Наприклад, екстрена медична допомога після виклику одразу знатиме, де проживає пацієнт, система прокладатиме маршрут для водія «швидкої». Начальник управління запевнив, що позитивних моментів в електронній системі чимало.
На проблемі неналежного фінансування системи охорони здоров’я закцентував увагу директор навчально-наукового інституту післядипломної освіти Тернопільського державного медичного університету ім. І. Горбачевського Роман Свистун. Він зауважив, що протягом останніх років видатки на медицину в Україні становили не більше 3,5 відсотка ВВП. Натомість для того, щоб медицина країни функціонувала належним чином, необхідно не менше 7 відсотків ВВП.
— Сьогодні, за старою системою охорони здоров’я, кошти йдуть у нікуди, — каже Роман Васильович. — Це просто роздавання коштів. Для того, щоб зорганізуватися, щоб зрозуміти, куди ці кошти повинні йти, нам слід здійснювати реформи. Потрібно, щоб праця медпрацівників гідно оплачувалася, щоб пацієнти й лікарі чітко розуміли, скільки коштує та чи інша послуга. Суспільство має чітко розуміти, які медичні послуги гарантує держава, а за які потрібно платити.
ТАК, НА СЬОГОДНІ українські пацієнти оплачують вісімдесят відсотків медичних послуг, решту — держава. Передбачається, що реформа дасть змогу змінити пропорцію, і за більшість послуг платитиме держава.
— Система охорони здоров’я України не задовольняє ані пацієнта, ані лікаря, — стверджує Володимир Богайчук. — Нам потрібно змінити підхід до відповідальності медпрацівників та громадян, до фінансування, умов праці тощо. Як пацієнт, я не задоволений системою охорони здоров’я. Тому на рівні обласного управління ми намагаємося максимально рухатися вперед, щоб створити конкурентоспроможну медицину в області й Україні. Хоча й не обходиться без помилок. Наша область суттєво програє в залученні інвестиційних проектів.
УЧАСНИКИ КРУГЛОГО СТОЛУ зауважили, що близько 200 мільйонів гривень з державного бюджету витрачається на оплату заробітної плати медичним працівникам закладів, де майже немає пацієнтів.
Директор Чортківського державного медичного коледжу Любомир Білик зауважив, що в області зокрема та й в Україні загалом функціонує чимало лікувальних установ, які насправді не потрібні, бо там відсутні пацієнти. Як наслідок, багато коштів з бюджету виділяється намарно. У той же час Любомир Степанович наголосив, що в Тернопільській області не вистачає більше сотні лікарів, зокрема в селах.
Чимало обговорень серед громадськості викликало й питання створення окружних лікарень. Більшість людей вважає, що внаслідок цього медзаклади в сусідніх районах закриють. Однак Любомир Білик спростував цю думку й зазначив, що окружна лікарня просто матиме значно потужніші можливості, а інші лікарні й надалі функціонуватимуть.
У РЕЗУЛЬТАТІ засідання круглого столу медики зійшлися на думці, що медичну реформу потрібно якнайшвидше впроваджувати. Адже системою охорони здоров’я не задоволені ні лікарі, ні пацієнти. Перші не отримують належних умов праці, другі — належного медичного обслуговування.
Фото з вільних джерел