У 2002 р. помер мій батько. На той час він був одиноким, жив у селі, де мав хату та земельні ділянки. Я його доглядав, хоч проживав і був зареєстрований у Тернополі. Батько залишив заповіт, згідно з яким усе майно заповів мені. Я не подавав нотаріальній конторі заяви про прийняття спадщини. Однак упродовж останніх 15 років користувався батьківською хатою, обробляв там город, платив податки і т.п. Тепер я хочу здати в оренду одну земельну ділянку, що формально залишається власністю мого батька.
Що робити?
ВОЛОДИМИР.
м. Тернопіль.
Якщо спадщина відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 р., то застосовуються норми Цивільного кодексу УРСР (пункт 1 листа Вищого спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 р. №24-753).
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з дня її відкриття фактично вступив в управління або володіння спадковим майном (стаття 549 Цивільного кодексу УРСР). Це підтверджується наявністю в спадкоємця документів на спадкове майно, виданих на ім’я померлого, а також наявністю квитанцій про оплату комунальних послуг і податків. Не зашкодить довідка сільської ради про те, що ви підтримували в належному стані господарство померлого батька, обробляли там земельну ділянку і т.п.
Щоб на законних підставах розпоряджатися батьківськими житловим будинком і земельними ділянками вам треба отримати свідоцтво про право на спадщину. Для цього особисто подайте в державну нотаріальну контору відповідну письмову заяву. До заяви потрібно додати: свідоцтво про смерть батька, довідку про його останнє місце проживання, заповіт, свій паспорт, ідентифікаційний код, правовстановлюючі документи на спадкове майно, документи, що підтверджують факт прийняття вами спадщини.
До речі, видача свідоцтва про право на спадщину не обмежена конкретними строками. Цей документ можна отримати і через 15 років після смерті спадкодавця.
Орест ЗВАРИЧ.
Фото з вільних джерел