Вділила ми сусідка трохи броколі. Я, правда, більше цвітну капусту люблю, но, як кажут, дарованому коню в зуби не заглядают. Так що взяв тую капусту, подякував і обіцявсі сусідці дати рецепта. Фарширувати капусту м’ясом — то теперка при моїй пенсії дороге задоволення. А зварганити щось із підручних продуктів — запросто.
Нинька ж як із тим їдлом — ще в селі можна си раду дати, особливо, як є зліва такий-сякий дохід. Он на другім кінцю села жиє їдна сімейка. Ніц не тримают. Перед хатою — травичка і такий-сякий квітничок, за хатою півгороду засаджуют огірками, кабачками, перцьом і помідорами, правда, більшість із них успішно гниют на пні цілу осінь і зиму. Другу половину городу заасфальтували, поставили тамка надувний басейн і начиння, жеби шашлики смажити. Подвіра — для машини. Робити коло курки чи свині нікому: чоловік сі товче бусом по області, жінка вдома варит-пере, діти в місті на квартирі, а батьки — за границьов. От тобі й «українська мрія». Але, ніц но тре всьо їдло в магазині купувати. Но як є гроші, то не біда.
Не всім, правда, так сі жиє. Хтось мусит рукави закачати, жеби той помідор біда не зіла, комусь тре і за границю поїхати, жеби господарку на ноги ставити. Кажний крутитьсі, як може, бо ж на голій зарплаті чи пенсії довго не протягнеш. Моя сусідка все каже: наша влада так спеціально робит, жеби нам нудно не було. В других державах люди з нудьги під порожний поїзд сі кидают, а в нас поїзда штурмуют, жеби з повніськими мішками і сумками встигнути вільне місце зайняти і додому теє добро дотягнути.
Аби були сили на такі сумки і мішки, тре кишку набити. Тримайте рецепта таких-во котлет.
Для них нам тре буде 400 грам броколі, 300 грам бараболь, їдне яйце, по їдній цибулині й морквині, як завжди — сіль і перец, а ще — панірувальні сухарі (як мені сі скінчат запаси тих сухарів, то я манку беру). Броколі проварити зо п’ять хвилин, відцідити воду й порізати на невеличкі кусочки. Бараболю зварити до готовності й помняти. Дрібно поріжте моркву і цибулю, обсмажте їх. У великій мисці змішайте бараболю, капусту, цибулю, моркву, вибийте яйце, посоліт і поперчіт. Як ще маєте на городі кущик-два петрушки чи кропу, то вкришіт зеленини.
Теперка сформуйте котлетки, обкачайте їх у сухарах чи манці та й смажте на два боки. Ще можна ті котлети спекти в духовці. Розігрійте її до 180 градусів і печіт 15-20 хвилин. Студите, потім робите запражку на муці чи витягуєте готовий соус (словом, з чим забажаєте).
Ваш пан ЮЗЕК.
Ілюстрація Миколи Пилиповича