Вільне життя

У ЇХНІХ ТВОРАХ ЖИВЕ НАРОД

Традиційне народне мистецтво завжди достойно представляло Україну в світі. Гідними завжди були і майстри народної творчості Тернопільщини. Високу художню вартість їхніх творів засвідчує і виставка, відкрита в Тернопільському художньому музеї. На ній — 200 експонатів 39 авторів, об’єднаних у тернопільському осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, який віднедавна очолює працівниця Тернопільської школи народних ремесел Уляна Джигринюк.


Свій хист члени спілки виявили у чотирнадцяти найбільш нині поширених в області видах народного декоративного мистецтва. За кількістю виробів перше місце займає писанкарство. Ростислав Крамар, Ірина Харатій зі Скали-Подільської Борщівського району і Надія Волощук із Кременця у своїх роботах відтворили характерні символічні орнаментальні мотиви Поділля і Волині. Вишукані геометричні, рослинні, антропоморфні мотиви в їхніх роботах чітко й злагоджено підпорядковуються сферичній формі яйця. А Ростислав Крамар елементи писанок використав ще й у намисті.

Останніми десятиріччями великого поширення в області набуло призабуте мистецтво виготовлення ляльок-мотанок. На виставці можна побачити витвори Надії Волощук, Ірини Вербицької, Ірини Харатій, Алли Шушкевич, Надії Харченко. Мирослава Гірняк створила з ляльок-мотанок цілу сюжетну композицію «Вертеп», Людмила Павлова — «Прялю» за кужелем і коловоротом, а Галина Джус — двійню з гумором — «Гуси».

Гончарі Василь Бардачевський із с. Товстого Гусятинського району, Руслан Друк з Тернополя та його учень Володимир Гриньків подали на виставку гончарський посуд у теракоті (горщики, глечики, мисочки, макітра, куманець, підсвічник на 9 свіч, посудини у вигляді бичка та півника). Ольга Мельничук (м. Тернопіль) гарно виліпила з гончарної глини іграшки «Півень», «Лось», «Коник» та свищики у вигляді птахів. Сучасні майстри керамічних справ для декорування своїх виробів використовують розпис, гравірування, лощення, воскування. Добре було б, якби ще відродили майоліку, фляндрування і зооморфні орнаменти, якими свого часу славилися миски із Товстого.

Бісероплетіння на обласних виставках почали експонувати з 70-х років минулого століття. З того часу з’явилося чимало майстрів цього виду мистецтва як в обласному центрі, так і в районах. Марія Бобик та її син Андрій — уже знані в області майстри, а також молоді, яких нещодавно атестувала обласна комісія, О. Карплюк, Г. Михальська, Т. Семенець, Н. Харченко, О. Фещук — створили прекрасні орнаментовані гердани, комірці, силянки. Вікторія Андраш головний убір нареченої «коду» збагатила кольоровим бісером, лелітками, монетами. А Ганна Михальська до бісеру додала ще кераміку і перламутр.

В об’ємному різьбленні по дереву натхненно працюють син Віктор і зять Юрій Пащук відомого в Україні заслуженого майстра народної творчості Володимира Лупійчука, які продовжують його козацьку тематику. Свій почерк в об’ємному різьбленні проявляє Роман Дацко. Оксана Сікорська кохається в сухому виїмчастому різьбленні скриньок та футлярів для книжок, прикрашаючи їх філігранним геометричним орнаментом. Дівочу красу і ліричні сюжети у своїх композиціях відтворив Євген Храпливий («Гармонія» і «Ніч яка місячна»). Володимир Шерстій і Євген Гірняк рами ажурного та об’ємного рослинного різьблення з позолотою наповнюють малюнками.

Вишивання — найбільш поширений вид народного мистецтва на Тернопільщині. В Україні добре знана чорна вишивка Борщівського району. Але на виставці цей вид представляють лише С. Бабій, Н. Семців, С. Галущак і Л. Сеньківська. Вони майстерно вишили декоративні рушники, доріжки, сукні, жіночі й чоловічі сорочки геометричним і квітково-рослинним орнаментом у техніках настилу, гладі, вирізування, виколювання бігунця, хрестика.

Витинкарі Г. Дудар і С. Харченко продовжують традиції майстрів С. Батюка, М. Ремінецької, Д. Мимрика. Галина Дудар з кольорового паперу витяла зооморфні сюжетні композиції з птахами, антропоморфну «Лукаш та Мавка», за твором Лесі Українки, листівки «Українська пісня» та інші. А Сергій Харченко з червоного паперу — «Писанки» та «Берегиню» (вони великих розмірів і виконані бездоганно).

Майстри декоративного розпису Т. Балбус і О. Козевич гуашшю та акрилом у панно із серії «Сади України» та «Райські птахи» в найкращих традиціях народного розпису відобразили симетричні композиції вазонного типу із птахами на деревах. Автор цих рядків у панно «Цикорій — Петрові батоги» намалював олією картину з людиною і кіньми, продемонстрував своє вміння у виплітанні декоративних виробів з житньої соломи (таріль, кошик, цукерниця, пляшка, піднос, брилик). А Надія Гуска створила композицію з равликом у техніці плетіння з рогози та скручування сіна.

Майстром батальних сцен у малярстві є Ігор Турчин. Це бачимо в його динамічних і гостросюжетних картинах «А тимчасом гайдамаки ножі освятили» та «Не вартий шаблі».

Добре відчув пластику металу в техніці карбування Б. Гриненко.

На жаль, чергового занепаду після 1990-х років зазнало ткацтво і, зокрема килимарство. І тим більш похвально, що в цьому виді народного мистецтва подає надії молода ткаля з Теребовлі Надія Семців, яка тче на верстаті й рушники, продовжуючи традицію Ганни Касіян з Борщівського району. Надія Семців навчає цього студентів Теребовлянського вищого профтехучилища культури.

На вернісажі було багато молоді. Помітний інтерес її до народних надбань.

Виставка діятиме протягом жовтня, й охочі можуть ознайомитися з творами членів спілки.

Антон ГРИБ,
заслужений майстер народної творчості України.

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини