«ДУХ. НАУКА. ДУМКА. ВОЛЯ». ЦІ СЛОВА ВЕЛИКОГО КАМЕНЯРА ВЖЕ 25 РОКІВ Є ДОРОГОВКАЗОМ У ЖИТТІ КОЗІВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГЕРЕТИ.
Святково відзначали цей ювілей під час урочистої академії. Михайло Грубий, котрий керує цим навчальним закладом з перших днів його заснування, із вдячністю згадав тих, хто спричинився до цієї значимої події в селищі.
— Клопотання першими порушили на різних рівнях тодішні депутат Верховної Ради Катерина Завадська, депутати обласної ради Ярослава Шкільна, Катерина Данильчик та Богдан Савак. А колектив ремонтно-транспортного підприємства, яким керує Михайло Гнатьо, вирішив передати свій будинок і гаражі для потреб гімназії. Велику підтримку, — згадує Михайло Андрійович, — ми мали від тодішніх керівників району і міста, зокрема Дмитра Дрожджака, Дмитра Федика, Івана Сурмача, Мирона Вацлавського, Івана Боднарчука…
— І ось 13 вересня 1992 року, — продовжує відтворювати події двадцятип’ятирічної давності заступник директора Ганна Колодій, — почали сходитись дорослі й учні. Урочини розпочав учнівський хор молитвою «Отче наш». Благословив гімназистів на добру дорогу священик о. Долішняк, на жаль, нині покійний. Запам’яталися слова привітання представника Президента України в нашій області Романа Гром’яка: «Є скарб, який найважче добувається, але якого ніхто не в силі ні відібрати, ні вкрасти. Цей скарб — знання».
— Наші випускники — а їх є вже 934 — беруть ці слова нашого мудрого земляка за дороговказ, — наголосила, виступаючи, заступник директора Галина Ухман. — Усі вони отримали добрий вишкіл і виховання, а навчання завершили на «відмінно». Та найголовніше, що нині вони є успішними в різних сферах суспільного життя: духовній, науковій, економічній та політичній…
А всі ці досягнення стали можливими, насамперед, завдяки старанням, творчим пошукам педагогічного колективу. «Ми не тільки вчили учнів, — зізнався якось Михайло Андрійович, — а й самі вчилися разом із ними. Ми разом провели сміливий експеримент, але виправданий — із впровадження модульно-розвивальної системи навчання замість інформативно-урочної.
Додаймо, що впродовж чверті століття в Козівській гімназії вже склалися свої добрі традиції. Серед них — свята літургія на початку і в кінці навчального року, свято гімназійної ватри, панахида за студентами, полеглими під Крутами, мітинг на центральній площі селища в Шевченківські дні, відзначення дня народження Володимира Герети, ім’я якого присвоєно закладу два десятиліття тому, звіт художніх колективів перед громадськістю Козової, приурочений до дня народження нашого славного земляка-патріота, борця за волю України Лева Зацного…
А тим часом на сцену, після того як хор виконав гімн гімназії, виходять два юнаки, котрі уособлюють молодих героїв — Володимира Герету та Лева Зацного. Хлопці розповідають їхні біографії, героїчний та життєвий шлях…
Оголошується хвилина мовчання в пам’ять січових стрільців, вояків ОУН, УПА та воїнів-захисників, котрі загинули на східному фронті в боротьбі проти російських окупантів.
Фільм про альма-матер, вірші та пісні про неї, про Україну, танці чергуються із привітаннями. Їх висловлювали керівники району, гості з Тернополя.
Закінчилися урочини духовним гімном «Боже великий єдиний…», який виконав хор учнів і учителів гімназії.
Ярослава ШТОКАЛО-ПАРХОМЧУК.
На фото: під час урочистостей.
Фото з вільних джерел