Вільне життя

Читали?

УКРАЇНА — НЕ ОКРАЇНА. Про назву «Україна» написано багато, у тому числі й вигадок. Уперше в літописі Україна згадується 1187 року, у зв’язку зі смертю князя Володимира Глібовича: «Україна много постона». Із XVII століття назва набула поширення. Україна не є окраїною. Пізніші колоніальні назви: «креси», «Малопольща», «Малоросія» — мають смислові ознаки «окраїни», але інші філологічні корені. Українці не стали б у самоназві заявляти про нібито належність до якогось державного центру, бо такого не було. У 1187 році для українських (руських) князівств окраїнами були польські князівства, село Москва.

* * *

ВІРОГІДНОЮ Є ДУМКА історика та політичного діяча С. Шелухіна («Україна», Прага, 1936), який твердив, що назва «Україна» походить від дієслова «краяти». Краяти можна не лише з краю, а й посередині. «Край» має значення землі, а не лише того, що на межі. Обкраяти (окраяти) — це відрізати по зовнішньому периметрі (звідси окраїна), а вкраяти (викраяти) — це відділити (вкраїна). Всякий народ перш за все викраює, виокремлює у свідомості з великого світу свою землю. І таких украяних земель було багато: «Ой по горах, по долинах, по широких українах». Вони були в Московії, в Україні, в Польщі. На Балканах прижився варіант «крАїна»; у літописі С. Величка мовиться про Померанію, як про «тамошню україну». У пісні «Побратався сокіл…» є слова: «А я полину в чужу україну, в чужу вкраїноньку, в чужу сторононьку». Поступово загальне ім’я «україна» перетворилося на власне.

* * *

«УКРАЇНА СЬОГОДНІ СПЛИВАЄ КРОВ’Ю. Десятки тисяч вдів і матерів оплакують своїх синів. Укотре знову Україна відчуває себе в лабетах смерті і нікому не потрібною — ні Заходу, ні Сходу. Усі сприймають нас як проблему, для котрої не знаходять розв’язку. Але сьогодні  Христос мовить до нас: не плачте! Вставайте! Я є вашим виходом і надією! Боротися і перемагати — це ваш вихід». Про це сказав глава УГКЦ блаженнійший Святослав під час проповіді до вірних у Манчестері, перебуваючи з душпастирським візитом у Великобританії.

* * *

НАЙВИЩА ДОВІРА — ВОЛОНТЕРАМ, ЦЕРКВІ ТА ВІЙСЬКОВИМ. Згідно із соціологічним дослідженням Центру Разумкова Президенту України довіряють 24,8 відсотка, не довіряють — 68,2% опитаних громад України. Кабінету міністрів — 19,8 відсотка і 73,1% відповідно, Національному банку — 15,3% і 75,2% відповідно, Верховній Раді довіряють 13,8 відсотка, не довіряють 80,7% українців. Довіру до державних чиновників висловили 17,7% опитаних, недовіру — 80,7%. А от найбільшою довірою в українців користуються волонтерські організації (66,7 відсотка), церква (64,4%), Збройні сили України (57,3%) та добровольчі батальйони (53,8%). Українським засобам масової інформації довіряють 48,3 відсотка наших співгромадян, громадським організаціям — 48%.

* * *

ГЕНПРОКУРОР ПІДРАХУВАВ СВОЮ НОВУ ЗАРПЛАТУ. «Отримаю за серпень 94 тисячі гривень (було 49). Знаю, це багато. Вважаю, що ці гроші відпрацьовую», —  написав Юрій Луценко у Фейсбуці. Насправді за серпень він отримав не 94 тисячі, а понад 130 тисяч! Скромні, за мірками ГПУ, оклади (37 тис. грн для генпрокурора і 32—34 тисячі для його замів) доукомплектовують щедрими надбавками і преміями. У Генпрокуратурі і торік на них не скупилися: за інформацією «Української правди», у 2016-му ГПУ вибилася у лідери за розміром преміального фонду для керівного складу (2,3 мільйона гривень).

* * *

ЧИМ ХАРЧУЮТЬСЯ ТЕРНОПОЛЯНИ. Фахівці виявили, що молока, картоплі та яєць жителі Тернопільщини вживають значно більше, ніж у середньому по Україні. Однак у нашому річному раціоні на п’ять кілограмів менше м’яса, на три кілограми — риби і на вісім кілограмів овочів. Про це повідомили в головному управлінні статистики в Тернопільській області. Калорійність середньодобового раціону мешканців області в 2016 році становила 2747 ккал, що на 109 ккал менше, ніж у 2015-му.

* * *

«НЕПОГРІШНИЙ» КИРИЛО. Предстоятель РПЦ Кирило після служби в Успенському соборі Новоросійська заявив: «Якщо у когось ще залишаються сумніви, чи потрібно робити все те, про шо патріарх вчить, — залиште всі сумніви! І строго робіть те, що я наказую! Тому що я не від своєї мудрості говорю, а від мудрості всього єпископату Російської православної церкви! Іншого шляху для нашої церкви сьогодні немає. Хто не згоден — на пенсію!» Ця заява Кирила іде врозріз із позицією РПЦ щодо догмату про непогрішність Папи Римського: у католицькій церкві вважається, що в тому випадку, коли первосвященик говорить від імені церкви, то він не може помилятися. Православ’я сповідує думку про потребу соборного ухвалення рішень.

За інформаціями видань «Україна молода», «Високий Замок», «Експрес», RISU, «Газета по-українськи».
Д. ВІТЮК, бібліотекар.
м. Тернопіль.

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини