У четвер, ЗО листопада, спортивна громадськість не тільки нашого краю, а й чи не всієї України щиро вітатиме зі славним вісімдесятилітнім ювілеєм заслуженого працівника фізичної культури і спорту, заслуженого тренера України, суддю міжнародної категорії, майстра спорту Володимира Пилиповича Пласконоса. Саме завдяки цій надзвичайно скромній за вдачею і характером людині Тернопільщина, ставши протягом 70—90-х років минулого століття одним з найкращих в Україні центрів розвитку греко-римської боротьби, і до нині спроможна виховувати атлетів, здатних завойовувати нагороди найбільш престижних міжнародних змагань.
А здобути світову спортивну славу, повірте, ой як нелегко. Про це вам скажуть як ровесники Володимира Пилиповича, яких, на жаль, не так уже багато залишилося, так і молодші його колеги. Хоча би тому, що хіба одиниці серед земляків благословили на звитяги сто вісімдесят майстрів спорту, дванадцять з яких пізніше удостоїлися ще й звання майстра спорту міжнародного класу.
І практично всі його підопічні щиро віддячили наставникові, 89 разів завоювавши титул чемпіона України з греко-римської боротьби, дев’ять — чемпіона СРСР. Підкорювалися їм і верхні сходинки п’єдесталів пошани чемпіонатів Європи, кубків світу і континенту. А на XXVI літніх Олімпійських іграх 1996 року в Атланті успішно боровся нинішній головний тренер збірної України з греко-римської боротьби Артур Дзигасов.
Наприкінці минулого століття надзвичайно популярними були матчеві зустрічі борців. Тож перемоги тернопільських богатирів над командами Москви, Ленінграда, Мінська, Берліна, Хельсінкі, Тбілісі, збірною Сирії не могли не викликати подиву і захоплення спеціалістів. Невже борцівська дружина, сформована лише з вихованців однієї спортивної школи провінційного як для колишнього Союзу містечка, здатна домагатися таких вражаючих успіхів. Що там казати, коли за підсумками тодішніх рейтингів тернопільську команду борців тоді ставили на третє місце після футбольного київського «Динамо» Валерія Лобановського і гандбольного столичного «Спартака» Ігоря Турчина.
Причому цілком заслужено. В ті легендарні вже часи, коли спортивну школу очолював Володимир Пласконіс, протягом півтора десятка років, із 1968-го по 1982-й, наші земляки п’ять разів ставали чемпіонами України в командному заліку, сім срібними і тричі — бронзовими призерами. Окрім цього, тричі перемагали на першостях СРСР серед вихованців олімпійських центрів, двічі завойовували «срібло» Кубка СРСР. А в новітній вже можна сказати історії (1995-й) команда школи стала ще і чемпіоном Європи з іншого виду спорту — контактного карате. Погодьтеся, досягнення, які найближчим часом важко буде кому-небудь перевершити. Не випадково, звісно, заслуженими тренерами України тоді стали ще чотири спеціалісти спортивного навчального закладу.
Сам же Володимир Пилипович, ні на мить не залишаючи без уваги рідну школу, встиг попрацювати також тренером збірних України і СРСР, готував до Олімпіади в Москві борців із Данії і Сирії, очолював суддівські колегії найпрестижніших змагань. На все життя, без сумніву, запам’ятається ювілярові і суддівство турніру борців на XX літніх Олімпійських іграх.
А як не згадати про те, що саме з його ініціативи ще в 1960 році в області було створено першу спортивну федерацію — з класичної тоді боротьби. Стояв також біля витоків першої на Тернопільщині спеціалізованої спортивної школи, першого в країні обласного відділення Національного олімпійського комітету України. Встановлення саме в Тернополі перших у країні іменних міських стипендій найкращим спортсменам — теж його заслуга.
І на заслуженому відпочинку Володимир Пилипович Пласконіс не знає… відпочинку, прагнучи докласти максимум зусиль на користь справі, якій присвятив усе життя. Один з найактивніших у раді ветеранів обласної фізкультурної організації, завжди відгукнеться на прохання відділення НОК України в Тернопільській області зустрітися з юними спортсменами. Не так давно, скажімо, заслуженого ветерана щиро вітали на олімпійському уроці в Тернопільській спеціалізованій школі №29 із поглибленим вивченням іноземних мов.
Здоров’я передусім, шановний Володимире Пилиповичу, лишень добрих звісток від рідних і близьких зичать Вам усі, хто вас знає, хто пам’ятає про ваші легендарні звитяги!
На фото: Володимир Пилипович ПЛАСКОНІС (крайній справа) вручає призи відділення НОК України в Тернопільській області учасникам олімпійського уроку в Тернопільській СШ №29 із поглибленим вивченням іноземних мов.
Фото автора