Теперка пішла мода на незалежність. Вже ми надоїло слухати новини про тую іспанську Каталонію. Ніц но сі незалежною робит. Мені вистачає того, же Росія примусила до незалежності наш Крим, а теперка примушує Донбас. Що з того виходит — видим і на своїй шкурі чуєм. Моєї сусідки вонука тоже захтіла бути незалежною, отакво, по-каталонськи. Переїхала до міста на квартиру, каже, буду жити окремо, ви мені мішаєте, дихати не даєте, ремонт зробити в своїй кімнаті не можу, штори мені сі не подобают, а ви зле рихтуєте, всьо жирне, а я вегетаріанка. Ну, відпустили з тяжким серцьом тую дитину. Добре, же мама за границьов, кричати нема кому, а бабця з дідом дали си спокій — кричи не кричи, а й корвалол і валер’янка дешевшими не станут.
Словом, поїхала дитина з дому. Знайшла в місті якусь квартиру. Перші дні додому навіть не дзвонила. День нема, другий, третий… Витримала дитина тую незалежність тілько тиждень. Синяки під вочима, волосся на голові — як після підриву макаронної фабрики, немита й нечесана, мовчазна і лиха — прийшла дитина додому, заперласі у своїй кімнаті і вже більше ніц сі не рипала, же хоче жити окремо. Вже і штори такі, і їдло таке, і всьо таке. То ще добре, же мамцині єврики дідо з бабою получают, а не доця. А то би було життя-буття, як у тих Каталонії та Криму.
А в моїм випадку як би не хтів незалежності від кухні, та мусиш хоць три рази на день туда заскочити, жеби перекусити. А так як тре щось кусати, то тре ще мінімум три рази додатково на кухні сі затримати, жеби те «щось» зрихтувати. Так як теперка зимно, то хочетьсі чогось жирненького і ситненького. Тож тримайте рецепта свинини з опеньками.
Для того смаколика нам тре 800 грам полядвиці, їдну-дві цибулини, 100 грам запеченого курячого філе, 150 грам маринованих опеньків і півлітра сметани. Цибулю дрібно поріжте і посмажте. До неї додайте дрібно нарізане куряче філе й опеньки, посоліт і поперчіт, я ще кмину трошка даю, перемішайте. Далі берітьсі за свинину. Полядвицю поріжте на плястерки, як на відбивні. Потовчіт, тоди посоліт і поперчіт, далі на кожен пласт викладіт троха начинки і згорніт рулетиком. Обсмажте акуратно на пательні (жеби начинка не повилітала), потім викладіт на бляшку, заляйте сметаною і ставте в духовку, розігріту до 220 градусів, на 20—25 хвилин. Як маєте під руками гілячку-дві чебрецю чи розмарину, то покладіт наверха і їх, буде аромат ой-ой-ой. Як сі спече, студіт і наминайте хто з чим любит: із хлібом, барабольми, кашою.
Я ж тілько зазичу: смачного!
Ваш пан ЮЗЕК.
Ілюстрація Миколи Пилиповича