Вільне життя

Залежна незалежність

Теперка пішла мода на незалежність. Вже ми надоїло слухати новини про тую іспанську Каталонію. Ніц но сі незалежною робит. Мені вистачає того, же Росія примусила до незалежності наш Крим, а теперка примушує Донбас. Що з того виходит — видим і на своїй шкурі чуєм. Моєї сусідки вонука тоже захтіла бути незалежною, отакво, по-каталонськи. Переїхала до міста на квартиру, каже, буду жити окремо, ви мені мішаєте, дихати не даєте, ремонт зробити в своїй кімнаті не можу, штори мені сі не подобают, а ви зле рихтуєте, всьо жирне, а я вегетаріанка. Ну, відпустили з тяжким серцьом тую дитину. Добре, же мама за границьов, кричати нема кому, а бабця з дідом дали си спокій — кричи не кричи, а й корвалол і валер’янка дешевшими не станут.

Словом, поїхала дитина з дому. Знайшла в місті якусь квартиру. Перші дні додому навіть не дзвонила. День нема, другий, третий… Витримала дитина тую незалежність тілько тиждень. Синяки під вочима, волосся на голові — як після підриву макаронної фабрики, немита й нечесана, мовчазна і лиха — прийшла дитина додому, заперласі у своїй кімнаті і вже більше ніц сі не рипала, же хоче жити окремо. Вже і штори такі, і їдло таке, і всьо таке. То ще добре, же мамцині єврики дідо з бабою получают, а не доця. А то би було життя-буття, як у тих Каталонії та Криму.

А в моїм випадку як би не хтів незалежності від кухні, та мусиш хоць три рази на день туда заскочити, жеби перекусити. А так як тре щось кусати, то тре ще мінімум три рази додатково на кухні сі затримати, жеби те «щось» зрихтувати. Так як теперка зимно, то хочетьсі чогось жирненького і ситненького. Тож тримайте рецепта свинини з опеньками.

Для того смаколика нам тре 800 грам полядвиці, їдну-дві цибулини, 100 грам запеченого курячого філе, 150 грам маринованих опеньків і півлітра сметани. Цибулю дрібно поріжте і посмажте. До неї додайте дрібно нарізане куряче філе й опеньки, посоліт і поперчіт, я ще кмину трошка даю, перемішайте. Далі берітьсі за свинину. Полядвицю поріжте на плястерки, як на відбивні. Потовчіт, тоди посоліт і поперчіт, далі на кожен пласт викладіт троха начинки і згорніт рулетиком. Обсмажте акуратно на пательні (жеби начинка не повилітала), потім викладіт на бляшку, заляйте сметаною і ставте в духовку, розігріту до 220 градусів, на 20—25 хвилин. Як маєте під руками гілячку-дві чебрецю чи розмарину, то покладіт наверха і їх, буде аромат ой-ой-ой. Як сі спече, студіт і наминайте хто з чим любит: із хлібом, барабольми, кашою.

Я ж тілько зазичу: смачного!

Ваш пан ЮЗЕК.

Ілюстрація Миколи Пилиповича

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини