ТВЕРДА ПОЗИЦІЯ. «Сполучені Штати залишаються відданими суверенітету, незалежності територіальній цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. Ми ніколи не приймемо російської окупації та анексії Криму. Пов’язані з Кримом санкції залишатимуться, доки Росія не поверне Україні повний контроль над півостровом. Щодо ситуації на сході України, ми підтримуємо наших західних партнерів і не знімемо санкції, доки Росія не виведе свої сили з Донбасу відповідно до Мінських угод», — заявив державний секретар США Рекс Тіллерсон.
* * *
ЩО НАЙБІЛЬШЕ ВРАЖАЄ ІНОЗЕМЦІВ В УКРАЇНІ. «ВВС Україна» провела опитування іноземців, аби дізнатися, якою вони бачать Україну та українців. Представники США, Великобританії, Франції, Данії, Японії, Пакистану, Канади та Маврикії відзначали особливості характеру українців. Зокрема, їхню щирість, гостинність, високоосвіченість, прагнення до свободи і навіть підприємницький дух людей. Багато хто захоплювався нашими жінками: вони вродливі, розумні, сердечні, добре організовані і хороші господині. Для багатьох сюрпризом була гарна якість нашої їжі, високого рівня українські кухарі. Захоплення в іноземців викликає і наша природа, особливо Карпати: це щось надзвичайне.
* * *
А ЩО НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ? Грубість наших чоловіків і жінок у публічних місцях. Дуже рідко чоловік поступається місцем жінці у транспорті, якого б віку вона не була і якими б важкими не були в неї сумки. Дратує і відсутність взаємоповаги та взаємоввічливості. Один з опитаних зробив висновок: «Алкоголь — це кисень для українців. Таке враження, що вони не могли б вижити без нього». Другий робить відкриття: виявляється, українці п’ють не щодня, проте, коли пригощають, то від душі. Дивує велика кількість дорогих іноземних машин, і це в країні, де криза і війна, а ще — агресивність водіїв. Та найбільше шокує поєднання двох різних способів життя. Це старий світо-гляд, радянський підхід до всього, дуже грубий і примітивний. Водночас молоде покоління, яке їздить до Європи, США, мислить по-сучасному. «Може, це одна з причин, що країна не рухається… Не рухається взагалі нікуди. Це як стоп-кадр. Вікно відчинене, але неможливо вибратися, тому що тягне старе «тіло», старий тип мислення».
* * *
КРИГА СКРЕСАЄ. Нині на гемодіалізі (апараті «штучна нирка») перебуває шість тисяч хворих. На цю процедуру з бюджету щороку виділяють мільйони гривень. Людину з термінальною (завершальною) стадією хронічної ниркової недостатності може врятувати тільки новий орган. З наступного року в шести містах (Києві, Запоріжжі, Дніпрі, Харкові, Львові та Одесі) цим пацієнтам почнуть пересаджувати нирки. МОЗ розпочало пілотний проект трансплантації нирки від неродинного донора-трупа. На це у держбюджеті-2018 заклали 112 мільйонів гривень. На 2019—2020-й планується виділяти не менше ніж 100 мільйонів гривень щороку. До речі, у нас ця операція буде утричі дешевшою, ніж за кордоном. Тим часом сума грошей, які Україна витратила на лікування за кордоном своїх громадян, наближається до одного мільярда гривень.
* * *
УГКЦ ЦЕ ПІДТРИМУЄ. Глава УГКЦ блаженнійший Святослав (Шевчук) заявив: після того, як Бог покличе його до себе, готовий пожертвувати своїми органами заради порятунку інших. «В Україні є професійні мудрі лікарі і багато людей, які готові подарувати органи після своєї смерті. Але нам потрібно творити відповідну культуру». Згідно з опитуванням соціологічної групи «Рейтинг», 63 відсотки українців погодилися б стати донором після смерті. Для порівняння: в Австрії практично 100% громадян морально готові до того, щоб з їхнього тіла після смерті вилучили органи. У США торік було проведено 33611 трансплантацій органів, тоді як в Україні — лише 125. З них 119 — трансплантація нирки, п’ять — трансплантації печінки та одна — легенів. Забір органів проводився від живого родинного донора, а трансплантацій від донора-трупа було лише дві.
За інформаціями видань «Українське слово», «Високий Замок», RISU, «Україна молода».
Д. ВІТЮК, бібліотекар.
Фото з вільних джерел