Тиждень майже на лінії розмежування, у так званій «сірій» зоні, перебували волонтери благодійного фонду «Наша надія Кременець». Аби привітати зі святами дітей, котрих не здивуєш свистом куль і вибухами мін, подарувати їм часточку тепла мирного дому, потішити солодощами, передати найпотрібніші у повсякденні речі, на схід України вирушили два екіпажі з Кременця. Зібрані подарунки й допомогу доправляли волонтери Олег Мандзій, Сергій Худа, Олег Ярема, Олександр Крутевич і Олександр Корчаківський та священик о. Андрій Любунь.
Їхня дорога пролягла за вивіреним за роки війни маршрутом: Світлодарська дуга, Золоте, Світличне, Авдіїївка, Красногорівка, смт Нижнє-1 у Попаснянському районі. Окрім зібраних спільними зусиллями школярів, студентів, підприємств та організацій, церковних громад УПЦ КП на Кременеччині і в Смизі на сусідній Рівненщині подарунків для діток, волонтери доправили допомогу й нашим захисникам, з якими фонд постійно підтримує зв’язок.
Одна з адрес, де чекають допомоги з мирної території, — Нижнєнський НВК «ЗНЗ-ДНЗ» №35 Попаснянської районної ради. Заклад розташований на території АТО, за три кілометри від лінії розмежування.
В оприлюдненому фондом переліку речей, які просили зібрати для них, окрім спортивного знаряддя, канцелярії, засобів побутової хімії, одягу, взуття тощо, особливо вразили пункти «новорічні костюми», «новорічні прикраси», «повітряні кульки», а ще — «державна символіка», «державний прапор» (бо за кілька кілометрів від лінії фронту живуть справжні українці, які вірять у перемогу).
А коли допомогу вже було доправлено, вони щиро дякували нашим волонтерам і всім, хто долучився до благородної справи, особливо тернопільським дітям. «Дітки дуже вдячні за все! Особливо за солодощі! Бо таку смакоту не кожна родина може собі дозволити… Дякуємо вам всім-всім, хто хоч трохи доклав зусиль для цієї допомоги!» — коментували працівники НВК розміщений на сторінці фонду «Наша надія Кременець» у Фейсбуці фотозвіт.
За словами о. Андрія Любуня, волонтери приїжджають у «сіру» зону, як додому, і за кожною з адрес їх щоразу чекають і радо зустрічають, особливо діти. У військового капелана на Луганщині є улюблениця — дівчинка, якій 13 грудня виповнилося три рочки. Отець Андрій називає її не інакше, як Таїсія Іванівна (на фото). Каже, що там, де вибухи — звична річ, діти дорослішають дуже рано. Та попри все, залишаються дітьми, яким потрібні подарунки, відчуття свята і наша підтримка.
Віра КАСІЯН.
Фото з вільних джерел