Вільне життя

«Що добре, а що погано — нехай підказує вам серце…»

Робіть добро не тільки рідним, близьким, а й незнайомим людям — цим поcланням від 104-річного карпатського мудреця Андрія Ворона, викладеним у книжці «Многії літа. Благії літа» Мирослава Дочинця, має керуватися кожен з нас.

Я, як і Андрій Ворон, пригадую себе — малого хлопчика під час Другої світової війни — й обірваного, голодного полоненого солдата, який дав мені яблуко. Тепер діти не можуть навіть уявити, наскільки це був цінний дарунок — вісімдесят років тому, в голодні часи. Мені вже ген за вісімдесят… Напевно, в засвітах і той солдат… Але й досі я, як свого часу герой згаданої книжки, молюся за нього.

Із свого довгого життєвого досвіду можу підтвердити істини карпатського мудреця, що допомагають жити й бути в злагоді із собою.

Плекайте в собі внутрішнє чуття радості й зачарування життям. Знаходьте час для мовчання, успокоєння, душевної бесіди із собою. Що добре, а що погано — нехай підказує вам серце, а не людський поговір. Не переймайтеся тим, хто що думає і каже про вас. Будьте самі собі радником в чистоті й гідності, в Божому законі. Порадником, а не суддею.

Не гнівайтеся на людей. Не судіть їх. Кожен прощений вами додасть вам любові до самого себе. Якщо ваше серце сповнене любові, у ньому немає місця страху. Не змагайтесь ні в чому ні з ким. Кожному своє. Бідний не той, у кого мало, а той, кому мало.

Ніколи не бийте дітей і не кричіть на них. Інакше з них виростуть раби. Молодим чоловікам я радив би одружуватися пізніше. І якомога пізніше спізнаватися з жінками. Від цього ви нічого не втратите. А силу чоловічу і радість від жінки збережете надовго.

Не сподівайтеся на політиків, провідників і начальників. Їх потуги не пов’язані з цілісністю життя окремої людини. Сподівайтеся тільки на себе, уповаючи на милість Господа.

Не лакомся на чуже добро, чужу жінку й чужу горілку. Лише шкоду це принесе. Не заздри чужій славі. Той, кому заздриш, ще більше уславиться, а ти — ослабишся. Не сперечайтесь. У кожного своя правда і своя кривда. Не повчай людей, як їм жити, що робити. Я ніколи не повчаю, лише раджу, коли просять ради. А дослухаються чи ні — їх вибір.

Не май себе за найрозумнішого і найпоряднішого, кращого за інших. Бо немає межі досконалості. Не приймайте того, що вам не зрозуміло. Не шукайте нових філософій. Пам’ятайте: світ впорядкований раз і назавжди розумним і милосердним Творцем. Тому життя кожного з нас має сенс і мету.

Чим старішими стають люди, котрі живуть духовним життям, тим яснішає їх розум і свідомість. Невігласи з роками тупіють ще більше. Не бійся незнання, бійся облудного знання. Від нього все зло світу. Не довіряй одразу своїм почуттям, часто вони облудні. Ні батько, ні мати, ні рідні, ні близькі не зроблять для тебе стільки доброго, як ясний розум, що обрав правильний шлях.

Коли що-небудь тебе засмучує і мучить, згадай, як раніше тебе засмучувало дещо подібне, про що ти зараз згадуєш спокійно і байдуже. Не кажи неправду або напівправду, бо це — ціла брехня. А від цього неспокій у крові. Ніяке горе не є настільки великим, як страх перед ним.

Якщо будеш докладати свій розум до всього того, що стається з тобою, то ніщо в світі не стане тобі перепоною чи гнітом на шляху, який тобі призначений. Ніколи не будеш нарікати на свою долю, ані людей. Не станеш їх засуджувати чи пристосовуватися до них. Не вважай, що це пусте. Хіба мало для тебе прожити своє життя розумно, спокійно і радісно?! Не сперечайся, не нав’язуй свою думку. Нехай це роблять дурні. Нужда і прикрі випадки — найкращі твої вчителі.

Дуже хочеться, щоб ці мудрі настанови стали життєвими правилами і для молодих, і для старших.

Георгій МЕЛЬНИК.

м. Ланівці.

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини