Вільне життя

Коли людське перемагає Боже

Мала про що гомоніти Україна в різдвяні дні. Та ще й досі гомонить. І знову в центрі скандалу опинилася Українська православна церква, «що в єдності з Московським патріархатом».

Напередодні Різдва сталася трагедія в Запоріжжі: самогубець, що викинувся з балкона багатоповерхівки, упав на дворічного хлопчика, який гуляв з батьками біля під’їзду, і вбив його. Згорьовані батьки покликали священика з УПЦ (МП) відспівати малюка. Той прийшов, але дізнавшись, що дитину хрестили в храмі УПЦ Київського патріархату, навідріз відмовився виконувати обряд. Сказав батькам, що ця церква є «самозваною», «розкольницькою», тому дитину слід вважати нехрещеною. Збідована мати падала перед священиком на коліна, в сльозах благала вчинити милосердно, по-людськи, але «батюшка» був невблаганним — розвернувся і пішов. В іншому храмі УПЦ (МП) Запоріжжя — Івана Кронштадтського, що  найближчий до  кладовища, так само відмовилися відспівувати дитину. За словами батька загиблого, священики зачинили двері церкви і попросили покинути її територію. Зрештою, відспівати малюка приїхав священик УПЦ Київського патріархату. А Україна загула-заобурювалась: як таке можливо, щоб відмовитися поховати дитину, і чому церковні правила, написані людьми, стали вищими за християнське милосердя та співчуття?

Священик Євген Молчанов, настоятель церкви Косьми і Даміана при дитячій лікарні (!) №3 Запоріжжя, переконаний, що вчинив правильно. «Я розумію батьків дитини і сумую разом з ними, — сказав він в одному з коментарів. — Але, на жаль, дитина була хрещена в церкві, хрещення в якій є недійсними… Є канони церкви, апостольські правила. Цими правилами керуються священнослужителі в усьому світі. Якби я відспівав цю дитину, з мене владика зняв би сан. Але навіть це не так страшно. Мене б покарав Бог». Митрополит Запорізький і Мелітопольський УПЦ (МП) Лука теж виправдовує дії своїх підлеглих. Мовляв, вони вчинили все правильно. І так само, за його словами, ставляться до хрещених в УПЦ Київського патріархату й в інших православних церквах світу, зокрема й у Константинопольському патріархаті.

Але тут не все так однозначно й категорично. Митрополит Переяслав-Хмельницький УПЦ (МП) Олександр Драбинко, який багато років був помічником і захисником світлої пам’яті блаженнійшого митрополита Володимира, стверджує, що відповідно до церковних канонів може не визнаватись лише миропомазання УПЦ КП, але здійснене над немовлям хрещення з виконанням усіх необхідних «православних молитов в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа» не підлягає у Вселенському православ’ї запереченню не лише щодо УПЦ КП, а й навіть щодо хрещених католиків та протестантів. «Коли ще за митрополита Володимира звертались люди, хрещені в Київському патріархаті, ми їх приймали через миропомазання. Тобто ми визнаємо таїнство хрещення у католиків, у протестантів, у всіх тих, хто був хрещений в ім’я Святої Трійці. Ми можемо не визнавати таїнство конформації, тобто миропомазання», — пояснював владика Олександр. І зазначив, як мали б вчинити у Запоріжжі: «Коли мова йде про дитину, яка відійшла у кращий світ, для її душі і для втіхи батьків слід застосувати поняття ікономії. Це богословський принцип вирішення церковних питань з позиції поблажливості». Тож, на переконання владики, той факт, що немовля було хрещеним у Київському патріархаті, не міг бути підставою для відмови у відспівуванні, оскільки тут мав би застосовуватися церковний принцип «ікономії».

А ось як прокоментував цей випадок настоятель церкви Воздвиження Чесного Хреста у Тернополі митрофорний протоієрей о. Дмитро Лисак, який священиком уже 38 років, тож добре знається у церковних правилах: «Людина, яка охрещена, незалежно якою церквою, уже є християнином. Читаймо Євангеліє: коли апостоли сказали  Ісусу Христові: «Господи, перед нами йдуть якісь люди, що вважають себе апостолами, та в Твоє ім’я хрестять і зцілюють людей», то що відповів Господь? «Хто не проти вас, той з вами». Є апостольське правило, за яким навіть батько чи мати мають право охрестити свою дитину, щоб тільки правильно промовили формулу хрещення, — і вона вже є охрещеною. А визнавати дитину нехрещеною, бо хрещена вона в «неканонічній» церкві, взагалі нонсенс. Саме слово «канонічна» придумала Московська патріархія. Це люди придумали його. Такого слова не знайдете в Євангелії. А потім, Ісус Христос ходив до всіх, незалежно від віросповідання, хоч Йому за це дорікали первосвященики, книжники, фарисеї. (Це ті самі московські фарисеї, як ті, які шукали причини для Ісуса Христа, так і ті, котрі шукають їх для нашої церкви, мовляв, вона «неканонічна»). Яка б церква не хрестила, якщо формула правильна, то людина вже є християнином. Змінювати їй ім’я, перехрещувати ніхто не має права. Так чинять у будь-якій церкві — і в православній, і в католицькій. Священик тільки робить доповнення, вичитує  молитви, здійснює миропомазання. Визнавати охрещену дитину нехрещеною — це богохульство, це спротив, це хула проти Святого Духа. Адже дитину хрестили в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Як написано в Євангелії, Дух Святий дає дощ і для праведних, і для неправедних. То хто це може відмінити?»

Невже запорізькі священики та їхній владика не відали, що чинили? Думаю, що все вони знали і розуміли. Тоді чому так оскандалилися?  Відповідь тільки одна: щоб застрахати людей не йти в «неканонічні» церкви, бо, як на біду, їх не виявиться поруч, «канонічна» їх навіть не похоронить. Вочевидь, це тактика РПЦ щодо української пастви, щоб тримати її в «послушании и повиновении», а нинішнє керівництво УПЦ (МП) не має ні відваги, ні бажання цьому опиратися. Адже за блаженнійшого митрополита Володимира таких скандальних випадків не було.

«Те, що сталося в Запоріжжі, — зазначає релігієзнавець Людмила Филипович, — це колосальний виклик для церкви і для українського суспільства… Для священиків цієї церкви (УПЦ (МП) — Ред.) абсолютною вимогою  є невизнання «розкольників» і невідспівування дітей, загиблих, якщо вони не були хрещені в цій церкві». А ще вона нагадала, що УПЦ (МП) не визнає агресії Росії на Донбасі, а також анексії Криму. Так, настоятель Києво-Печерської лаври владика Павло заявив націоналістам, які прийшли з пікетом під святиню після подій у Запоріжжі, що на Донбасі воює «невідомо хто  невідомо з ким». Настоятель згадав і про бандерівців, які «нібито вбивали українців у 1940-х», а також заявив, що у Львові 90 відсотків  жителів мають польські паспорти. Митрополит Павло запевняв пікетувальників, що Крим «ніколи не був українським», і що в Україні «немає Московського патріархату», а є «Російська православна церква». А ще — владиці не соромно за те, що перебував у… компартії.

Усе це може спричинити нові переходи вірян УПЦ (МП) до УПЦ КП, «але вони не стануть масовими, бо це дуже складний процес», запевняють релігієзнавці. І справді один запорізький священик, як повідомляють у соцмережах, уже покинув УПЦ (МП) через згадані події. А старший науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. Сковороди НАН України Оксана Гаркуша каже: «Ми розуміємо, що церква складається з різних людей. Є багато мудрих і хороших духовних священиків, зокрема й у тій церкві (УПЦ МП). Однак існує загальна тенденція, і, говорячи про офіційну риторику церкви, — не було спростовано, оскаржено, а було, навпаки, підтримано на офіційному рівні позицію цього священика. Це свідчить про те, що ця церква як щось цілісне, втрачає релігійні функції… Лякає, що в ній превалює саме людське, а не духовне».

Скандал у Запоріжжі викликав великий резонанс не лише в Україні, а й за її межами. Так, особистий представник Вселенського Патріарха Варфоломія архієпископ Данило Памфільський, глава консисторії УПЦ (Константинопольського патріархату) в США, правлячий єпископ Західної єпархії, 6 січня під час святкового богослужіння з нагоди Навечір’я Різдва Господнього на парафії Пресвятої Трійці в Бенсенвілл (штат Іллінойс) помолився «за упокій душі померлого в Запоріжжі немовляти Євгенія». Православний світ (принаймні не весь) аж ніяк не на боці Московського патріархату, як нам стверджують його служителі, оправдовуючи свої дії в Запоріжжі.

Про надуманість відмови запорізьких священиків відспівувати хрещену в УПЦ КП дитину висловився і верховний архієпископ УГКЦ Святослав. А секретар Священного синоду УПЦ Київського патріархату архієпископ Євстратій оприлюднив текст Московської патріархії перед панахидою по Йосифу Сталіну з підписом: «Молитися за упокій дворічного хлопчика Московському патріархату канони не велять, тому що він неправильно хрещений. А ось за Сталіна молитися… велять». І за царя Миколу Кривавого також велять. Його вже й до лику святих причислили і обвішали іконами новітнього «святого» церкви в Україні. Справді, дивні якісь канони в РПЦ: за душогубців моляться, а невинній дитині в останній молитві відмовляють.

Галина САДОВСЬКА.

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини