— І на йорданський Святвечір наші захисники отримають кутю, вареники, голубці, пампухи, печиво, — каже Роман Миц, голова ГО «Самооборона Козівщини». — Передачі на передову нашим підшефним відвезе «Нова пошта», а нещодавно, перед Різдвяними святами, доставляли двома екіпажами ми, члени «Самооборони» та спілки бійців і волонтерів АТО «Сила України» — Михайло Гарасівка, Роман Парнета, Леонід Горохівський та Володимир Павлишин. Разом із нами був і голова Козівської райдержадміністрації Василь Вітровий (це, до слова, вже його п’ята поїздка).
Роман Богданович зізнається, що хоч останнім часом волонтерський рух дещо «збавив оберти», все ж у районі є люди, на котрих активісти можуть завжди покластися. І він жваво розповідає, як готували вареники, голубці, корейську моркву, пекли коржики працівники їдалень у Козівській школі №1, де директоркою є Людмила Ліщишин, у Ценівському садочку (завідувачка Віра Лупиніс). Та, зрештою, у кожному з навчальних та дошкільних закладів долучилися до благодійної акції «Різдво для солдата». Тож просить через газету висловити подяку завідувачці районного відділу освіти та спорту Валентині Медицькій за сприяння.
— Ви згадали прізвище Ліщишин…
— Так, так, здогадуюсь, про що ви хочете запитати: Людмила — це дружина Сергія Ліщишина, того самого, котрий першим відважився їхати своїм транспортом у гарячі точки України.
— Знаю, що ви, Романе Богдановичу, там уже понад шістдесят разів побували. А як проходила ця, остання, передріздвяна поїздка та зустріч із земляками?
— Я вже згадував, що козів’яни щедро обдарували наших вояків, зокрема, меценати-аграрії Петро Пеляк, Юрій Пудлик, Юрій Малюта, Михайло Сеньківський, Василь Кривко, Михайло Троян, а також керівники «Агрохолдингу «Мрія» та голова Козлівської територіальної громади Володимир Колісник. Смачні ковбаси виготовив підприємець із Купчинців Олег Весна. Тож ми доставили понад чотири тонни продуктів харчування, військової амуніції. І відвідали 34 військовослужбовців у 17 населених пунктах Луганської та Донецької областей, де служать наші земляки на передових позиціях, — продовжує пан Роман. — Приємно було відчувати, що по всій лінії фронту майорять українські прапори, які власноруч виготовляє завідувач швейного цеху Микола Бек. Останнього разу він знову передав стяги…
Чотири доби тривала ця небезпечна поїздка. Волонтери побували в Майорську (саме окупанти стріляли, однак, слава Богу, обійшлося без жертв), у Попасній, Новоайдарі, Лисичанську, Трьохізбенці… Назви цих населених пунктів, де повсякчас небезпечно, ми чуємо по телебаченню, а вони, наші земляки-патріоти, відважилися підставити своє плече.
— У Попасній волонтери зустрілися із Володимиром Базаром — поетом, який упродовж перебування на війні видав уже чотири збірки віршів. Від його дружини Оксани, що мешкає й господарює в селі Городищі разом із сином Віталієм, передали Володі багато домашніх страв на святу вечерю. Дякували вояки за все, особливо дошкільнятам та учням, — за листи, малюнки, обереги, листівки, предмети особистої гігієни. Знаєте, це дуже зворушує, коли хлопці з радістю витягають речі, навіть цілують їх. Вони не втримуються від сліз, і ми також, — й очі пана Романа зволожились.
Відчинилися двері, й до офісу зайшла жінка, в якій упізнаємо Ганну Янчинську. Вона почала висловлювати подяку Романові Богдановичу та всім волонтерам за передачу перед Різдвом, яку син Руслан отримав від земляків.
— Дякую вам, хлопці, — щиро мовила мати. — І хай вас Бог оберігає та здоров’я вам додає!
Ярослава ШТОКАЛО-ПАРХОМЧУК.
На фото: продукти на святу вечерю привезли у Попасну; козівські волонтери Роман МИЦ, Леонід ГОРОХІВСЬКИЙ, Володимир ПАВЛИШИН, Михайло ГАРАСІВКА, Роман ПАРНЕТА, голова райдержадміністрації Василь ВІТРОВИЙ та військовослужбовці Володимир БАЗАР, Андрій ПСУЙ і командир Юрій МАЛИШЕВ.
Фото зі сторінки ГФ ОГП «Самооборона Козівщини» у «Фейсбуку»