Вільне життя

Вшанували предків, згадали сучасників

Уже добрим звичаєм стало проведення на Театральному майдані Тернополя обласного свята зимового календарно-обрядового фольклору «Нова радість стала».

Рік у рік воно збирає колективи краю та глядачів, об’єднуючи перших і других благородною метою відродження, збереження, розвитку, популяризації, посилення впливу народного мистецтва, духовного збагачення і самоусвідомлення українців, ознайомлення із фольклорно-етнографічними колективами краю, їхніми досягненнями та інноваціями.

— Початок історії свята – в 1989 році, — розповідає директор обласного методичного центру народної творчості Володимир Сушко. — З того часу в ньому взяло участь близько 500 колективів Тернопільського краю. Щорічно в середньому на нього збирається два десятки колективів. Це — найкращі популяризатори народної творчості, адже перед тим, як потрапити на обласне свято, вони пройшли відбір на місцевому рівні. Кожен рік свято особливе, адже учасники презентують не тільки класичний, а й новий пісенний матеріал. Зважаючи на події в країні, не бракує реакцій на соціальні, політичні перипетії.

Приміром, учасниці колективу «Калина» — Тетяна Тернавська і Катерина Гнитка з Кам’янок (Підволочиський район) — розповіли, що підготували для виступу стародавні колядки й щедрівки, а також пісню про АТО. Відгуки на сьогодення були й у вертепних дійствах. Як ось у тому, що показали жителі Ковалівки Монастириського району. Художня керівниця Марія Герега розповіла, що захисники Вітчизни втілилися в образах Козака і Козачки.

Були на святі й народні майстри — вони представили плетіння, гончарство, обереги. Заслужений майстер народної творчості, член Національної спілки майстрів Любов Павлова розповіла, що це свято стало першим виходом у світ для частини її мотанок. Її вироби — є тут і лялечки, і коники, і овечки, і навіть Коза-Дереза — мають виразні традиційні елементи й риси народної ляльки, які поєднані з авторською фантазією  та сучасними акцентами.

Так само свій творчий задум у канонічний дідух, який прикрашав сцену, привніс майстер Ярослав Осадца.

— Я хотів показати красу звичайнісінького снопа, — каже співрозмовник. — Для цього дідуха обрав дуже цікавий сорт – полбу – це прапшениця, з якої вивели інші сорти. У цій композиції символічно продемонстрував, як багато праці було покладено, аби вивести інші сорти. Тому оздобив сніп з боків колосками, сплетеними у формі, що повторює обриси класичного серпа. Сам сніп стоїть на п’єдесталі, що складається з дванадцяти частин, — символі невтомної хліборобської роботи. А стоїть дідух на трьох ніжках.

До самого вечора лунали пісні, а Театральним майданом гуляли перебрані. Зимові свята відходять — тож до наступного року.

Фото Василя БУРМИ

Loading...

Про автора

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини