Вільне життя

Знаки родини та пам’яті

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МАЙСТЕР, ПРАЦІВНИК ОБЛАСНОГО ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОГО ЦЕНТРУ  УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ЯРОСЛАВ ОСАДЦА ВЖЕ БАГАТО РОКІВ ЦІКАВИТЬСЯ ТА ЗАЙМАЄТЬСЯ РІЗНОМАНІТНИМИ НАРОДНИМИ РЕМЕСЛАМИ — ПЛЕТІННЯМ ІЗ РОГОЗИ, АПЛІКАЦІЄЮ ІЗ СОЛОМИ, ПИСАНКАМИ. І ВЖЕ ПОНАД П’ЯТНАДЦЯТИ РОКІВ ВИГОТОВЛЯЄ ДІДУХИ ТА «ПАВУКИ».

— Мені подобається працювати з натуральними матеріалами — вони мають особливу енергетику та «світяться», — пояснює співрозмовник. — Дідухи та «павуки» — традиційні українські різдвяні прикраси, їхня історія дуже древня. Ці прикраси — жива пам’ять про наших пращурів і підтримка зв’язку з ними. Сам матеріал — зернові — завжди відігравав дуже важливу роль в українській культурі. Бо, як свідчать знахідки, вже в часи Трипілля люди займалися хліборобством і воно займало чільне місце серед господарських занять. А як не згадати, що хліб у християнській традиції асоціюють із тілом Ісуса.

Ярослав Осадца пригадує, що перші дідухи побачив у Шевченківському гаю у Львові. Потім — в екоцентрі. Один із вертепівців (культурно-просвітницьке товариство «Вертеп», засноване в 1988 році) розповів, що на Збаражчині є пані, котра виготовляє дідухи. Пан Ярослав вирушив туди, а потім зазнайомився з бережанською майстринею, котра теж займалася дідухами.

— Народні майстри знають більше, ніж написано в книжках. Крім того, трапляється, що під час запису допускаються певні неточності, щось опускається. Тому найбільше люблю вчитися ремесла від його носіїв. Я вирішив навчитися виготовляти дідухи різних територій. Адже, приміром, на Поділлі дідух — це звичайний сніп. На Опіллі його виготовляють за принципом календаря: він має чотири яруси, що символізують пори року, кожен складається з трьох гілок — три місяці сезону, а кожен місяць сплетений з чотирьох пучків — тижнів, ті складаються із семи колосків, як дні тижня. Ніжки символізують світ померлих, стовбур — сучасний, а гілки — райський. До речі, виготовляли такі з чотирьох видів зерна, кожен символізував пору року: ячмінь — весну, пшениця — літо, жито — осінь та овес — зиму. Гуцули виготовляли дідухи з вівса, бо Ісус родився у стаєнці. Покутський такий, що й не здогадаєтеся, що то дідух — його вішали на стіну, а вигляд він мав як буква Т, з боків йому ще додавали «вуса» з колосків жита.

Найчастіше Ярослав Осадца виготовляє дідухи за календарним принципом. Каже, творити такі найцікавіше. Завжди дотримується традиції та символіки всіх частин. Особливо любить виготовляти великі дідухи. Пояснює: для того, щоби зберегти календарну символіку, деталізує календар, приміром, додає пучки, що уособлюють ранок, день, вечір і ніч, а ті складає з колосків-годин. До речі, найвищий дідух, що його виготовив співрозмовник, — восьмиметровий. Аби той витримав власну вагу, всередині укріплений металевим каркасом. Його майстер прикрасив традиційним різдвяним «павуком» та оздобив витинанкою. Виготовляти його допомагали учні та працівники екоцентру, а ще — сім’я. Дружина Анжеліка Кононюк та син Андрій завжди допомагають майстрові у виготовленні дідухів. Споконвіку то було заняття, що збирало всіх членів родини. До речі, останні два роки дідухи мого співрозмовника стояли на Софіївському майдані в Києві під час зимових свят.

Різдвяні «павуки» — ще одна традиційна прикраса. Виготовляли їх з житньої соломи, оскільки у неї найдовший проміжок між «колінами», нанизували на кінський волос, бо він дуже міцний та еластичний, на нього ж і підвішували посеред кімнати над столом.

— Завдяки циркуляції повітря та своїй легкості, «павук» постійно був у русі. Вважали, чим він активніший, тим ліпше, бо то означало, що впродовж року сім’я буде в роботі, — каже пан Ярослав. — «Павук» символізує родину: від найбільших його елементів — найдавніших родичів, до найменших — нинішнього покоління. У деяких місцевостях «павуків» прикрашали горішками, стрічками, папірчиками. Цікаво: незважаючи на те, що це древня прикраса, найбільшого розвитку отримала за Австро-Угорщини, бо тоді рубати ялинки було заборонено, і «павуки» стали популярними новорічними прикрасами.

У планах Ярослава Осадци створити тринадцяти-дванадцятиметрового дідуха за принципом календаря. На скелетних гілках хоче розмістити аплікації з соломи на тему життя святих та фігурки з рогози з мирського життя. Для того, аби такий дідух не розвалився, зсередини мусить мати металевий каркас. За задумом майстра, кожен із ярусів дідуха може бути самостійною композицією та виставлятися окремо.

Фото з архіву Ярослава ОСАДЦИ

Loading...

Про автора

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини