ЩЕ Й НАСМІХАЮТЬСЯ. «Після відмови України від третього за розміром ядерного потенціалу її вчинок не оцінили, навіть не дали Нобелівської премії миру. Зараз Путін і Лавров цинічно насміхаються над Україною. Перший готовий повернути їй металобрухт із кораблів, літаків, танків та іншої військової техніки, а другий заявляє, що Росія не порушила Будапештський меморандум, тому що не застосовує проти України ядерну зброю. Складається враження, що міністр закордонних справ Росії не читав текст цього документа. Ядерні ж держави, підписанти цього меморандуму, не зробили жодного кроку на захист України відповідно до цього документа», — констатує «Україна молода».
* * *
А ТИМ ЧАСОМ… Росію (СРСР) після її нападу на Фінляндію в 1939 році виключили з Ліги націй. Розв’язавши війну проти України, Росія заслуговує на виключення її з Організації Об’єднаних Націй (правонаступниці Ліги націй) і застосування щодо неї економічної ізоляції. Країна, яка нехтує міжнародними договорами і своїми ж підписами під ними, не заслуговує бути в Раді Європи та інших міжнародних інституціях… Вона розуміє і поважає тільки силу, і це повинні були вже давно збагнути керівники західних держав, а не продовжувати вмовляння та застосування нікчемних санкцій, які не дають жодного результату.
* * *
МОВОЮ ЦИФР. На 40 мільярдів доларів Україна експортувала товарів у минулому році, рапортували у прес-службі НБУ. 50,5 тисячі гривень державного боргу припадає нині на кожного українця — такі цифри наводить Міністерство фінансів України. По 100 тисяч гривень виплатять звільненим з ОРДЛО українським заручникам — це рішення уряду. 52 відсотки українців оцінили матеріальний стан своїх сімей як поганий — результат соцопитування компанії RBG.
* * *
ТАКИ ЗНИЩУЮТЬ? За даними ООН, Україна входить до переліку регіонів світу, де число населення до 2050 року скоротиться найстрімкіше — більш ніж на 15% (до 36,4 мільйона осіб). Наші «сусіди по нещастю» — Молдова, Польща, Румунія, Болгарія, Хорватія, Латвія, Литва, Сербія та Віргінські острови Сполучених Штатів. До наступного ж століття доживуть, за прогнозами, лише 28,2 мільйона українців.
* * *
«НИНІ НАЙБІЛЬШОЮ МОДОЮ в деяких ЗМІ України є мода на капітулянтство. Всілякі «півні миру» (за аналогією з «голубами») заполонили собою екрани, радіохвилі і сторінки газет й активно закликають до «миру за всяку ціну». Щоправда, тепер вони дещо скоректували свою методику і говорять уже про «компроміс»… Так, генерал внутрішніх військ пан Кіхтенко… закликав «іти на поступки» Росії «заради миру». Ворог уже анексував Крим і ОРДЛО. Що ще, за Кіхтенком, ми повинні йому віддати? Генерал закликав погодитися на вибори в «ДНР/ЛНР». Які вибори можливі в бандитських анклавах, в атмосфері іноземної окупації й постійного терору? Це план Путіна, і якщо нині вибори в ОРДЛО відбудуться, то проведуть їх за рецептами московських політтехнологів. Ні на що інше Москва не погодиться», — зазначає «День».
* * *
УКРАЇНСЬКОЮ — НЕ СМІТИ! Священик Запорізької єпархії УПЦ (МП) Анатолій Ревтов покинув УПЦ (МП) через проросійську позицію її духовенства. Таке рішення він прийняв після єпархіальних зборів 10 січня, де його виступ українською мовою спричинив скандал. Головував на тих зборах митрополит Лука (Коваленко). Серед іншого на них обговорювали вчинки о. Анатолія, зокрема, його гострі коментарі в соцмережах із критикою проросійського курсу УПЦ (МП), зокрема у світлі скандалу після відмови цієї церкви відспівувати «неправильно хрещену» загиблу дитину. Висловити свою позицію о. Анатолію не дали, його перервали, бо говорив українською мовою. «Люди, миряни одразу закричали: «Говорите на русском». Я їм кажу: українська — моя державна мова. А потім до мене підбігає секретар єпархії, каже: «Ты, когда к нам пришел четыре года назад, говорил на русском». Кажу йому: «Але після того ваша держава напала на мою державу…» — розповідає священик. Отця Анатолія прийняли уже в штат духовенства Свято-Троїцького кафедрального собору Запоріжжя УПЦ Київського патріархату.
* * *
«ЦЯ ЦЕРКВА НЕ Є УКРАЇНСЬКОЮ. Вона використовує гроші України, заробляє на ній і водночас ненавидить її. Яка це українська церква, якщо в ній ікона царя висить? Я єдиний в єпархії служив українською, іншим разом просто говорив нею з людьми в соборі — обидва рази настоятель мене за це сварив — мовляв, тебе тут ніхто не розуміє», — мовив о. Анатолій. Крім того, священики іноді висловлювали невдоволення його поїздками на Донбас до українських воїнів та його співпрацею з волонтерами. А події з відмовою поховати дитину стали «останньою краплею».
За інформаціями видань «Україна молода», «Сільські вісті», «День», RISU, «Українське слово».
Д. ВІТЮК, бібліотекар.
м. Тернопіль.
Фото з вільних джерел