Вільне життя

Молочний краник у сільському дворі не перекриють

Розмови про те, що молоку від української домашньої корови закриють вихід на великий ринок, велися ще тоді, коли Україна активно просилася на європейські ринки збуту. А відколи угода про зону вільної торгівлі України з ЄС почала працювати, розмови поступово втілилися в реальні рішення.

Уже з першого січня цього року мали набути чинності стандарти, які б не рекомендували підприємствам купувати молоко другого сорту на переробку. А таке молоко здають заготівельникам якраз селяни. Як пояснив перший заступник начальника головного управління Держпродспоживслужби в області Володимир Богоніс, якщо в першому сорті молока до 500 тис. соматичних клітин на сантиметр кубічний (забрудненість), то в другому — до трьох мільйонів забруднення мікробними тілами й соматичними клітинами. Таке молоко ніде в Європі не приймають на переробку.

— З першого липня ніхто не заборонятиме приймати молоко від селянських господарств, — сказав Володимир Богоніс. — Є проект рішення, за яким «розіб’ють» терміни впровадження умов, за якими здаватимуть селяни молоко — період, за який люди зможуть покращити якість молока, тобто довести його до першого гатунку.

За словами Володимира Богоноса, в Євросоюзі дозволяють переробляти тільки таке молоко, яке в нас іде як екстраклас — не більше 100 мікробних забруднень на кубічний сантиметр. А ми ж прагнемо в Євросоюз.

Як отримати в селянських господарствах молоко вищого гатунку, аніж тепер? Дотримуватися власної гігієни й гігієни тварин. Цього можна досягнути, якщо вимити руки, посуд і коров’яче вим’я. Але як родині з невеликими статками придбати холодильну установку, щоб одразу охолодити молоко, доїльний апарат, аби мінімізувати ризики його забруднення? Деякі поступи в цих питаннях є. За словами в. о. начальника департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Володимира Стахіва, в нашій області діє програма із забезпечення селянських господарств доїльними апаратами. Торік було виділено 300 тис. грн для цього. Господарствам, де є три й більше корів, відшкодували по п’ять тисяч гривень на придбання такого апарата, а це — 60 штук такої «техніки».

— Цього року ми просимо збільшити суму до півмільйона на такі цілі, — каже Володимир Стахів. — Тож тим селянам, які купили доїльні апарати торік і придбають цього року, відшкодовуватимемо по п’ять тисяч.

За переконанням Стахіва, це один із шляхів поліпшення якості молока. Інший — об’єднання селян у сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи.

Загалом у цьому питанні справа навіть не в заборонах і побажаннях влади. Самі підприємства, які хочуть розвиватися і торгувати із закордонням, не прийматимуть другосортне молоко, бо з нього й продукція низькосортна, яку не продасиш у Європі, а згодом і в нас.

За словами Володимира Стахіва, на Тернопіллі вже працюють 32 кооперативи, з яких кілька молочних. Люди, об’єднавшись, отримують вигоду, бо, якщо молоко другого сорту приймають нині в середньому по п’ять гривень, то екстракласу – по 10—12.

— У цьому році держава передбачає в межах 100 мільйонів гривень виділити винятково на кооперативи, — каже Володимир Стахів. — Наш департамент пропонував, зокрема, передбачити кошти також на придбання холодильних установок для кооперативів. На Тернопіллі для розвитку кооперації торік було виділено 600 тисяч гривень. Це дозволило 10 кооперативам придбати обладнання, зокрема й молочарське. На цей рік уже виділено бюджетом 650 тисяч, а, окрім цього, ми подали заявку, щоб збільшити фінансування на такі цілі до мільйона.

Володимир Стахів розповів про те, що цього року держава виділяє 700 млн грн на підтримку особистих селянських господарств.

— Кілька років тому на утримання молодняку ВРХ давали тисячу гривень на селянське господарство, — каже Володимир Миронович. — Цього року селянським родинам, де є телята до року, держава дасть по 2500 гривень. Таке рішення ухвалив уряд. Тож людям при переписі худоби не варто приховувати, скільки в них є молодняку. Адже інакше вони не матимуть можливості отримати ці кошти.

Як сказав Володимир Богоніс, в Україні другосортного молока, яке виробляють селянські господарства, до 70 відсотків. Населення Тернопілля виробляє до 85 відсотків молока, яке споживається. Тільки торік виробили молока 410 тис. тонн, з яких понад 80% — в особистих селянських господарствах. На переробні підприємства йде з цієї кількості і в Україні загалом, і на Тернопіллі зокрема в межах 30%. Це молоко другого сорту. Впродовж двох-п’яти років будуть зменшувати поступово кількість такого молока в переробці.

— В Україні відразу не заборонять приймати молоко другого сорту, бо в нас є проблема із молочною сировиною, — каже Володимир Богоніс. — Але якість його підвищувати потрібно. Кількість молока другого сорту — від селян, яке йде на переробку тепер, а це 1,5 тисячі тонн, поступово зменшуватимуть.

У Мінагрополітики є план: до 2020 року щороку на 20 відсотків зменшувати кількість такого молока, яке прийматимуть підприємства. Планують не просто відмовитися від нього, а покращувати його якість, зокрема через створення молочних кооперативів, сімейних ферм. Тож справа за селянами, які вимушені будуть або об’єднуватися, щоб здавати високоякісне молоко на переробку, або ж везти свій товар на ринок. На вибір.

Валентина БАЦА.

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини