Діяти, діяти, діяти! Звідусіль звучить це слово. Усі кажуть, щоб ми діяли. Але що молоді робити? У якому напрямку рухатись? Хіба вже все не придумали за нас? Хіба вже все не вирішили?
Молодих людей 21 століття надзвичайно важко чимось здивувати. Це епоха високих технологій, безмежних можливостей. Молодим людям вже немає куди рухатись. Здається, всі пісні вже заспівані, картини намальовані, а книги написані. У наш час вкрай складно створити щось вартісне, нове тому, що все вже створено. Або ж це щось майже нереальне. Ми можемо потрапити у будь-яку точку планети, якщо не фізично, то за допомогою інтернету. Подивитись на різні мистецькі твори, концерти, побувати у всіх музеях, не виходячи з дому. Ми так і робимо. Ми все вже бачили, чули.
Старше покоління вказує на недоліки молоді, кажучи, що ми безініціативні, нічим не цікавимось. Але хіба замислювались вони, як це – жити, в перенасиченому світі? Здається, для того, аби чогось зараз добитися, потрібно придумати машину часу, вічний двигун або ж ліки від усіх хвороб.
Після школи постає вибір: куди поступити, яку професію обрати? Але це ще не найстрашніше. Хоч в певній мірі визначає нашу подальшу діяльність. На останніх курсах вишів стає лячно від невідомого майбутнього. У кожного студента крутяться у голові безліч запитань: «Чи правильний факультет я обрав?» «Яку роботу знайду?» «Як мені реалізуватись?»
Від таких думок поступово зароджується апатія або ж депресивний стан. На престижну посаду мало хто візьме без років досвіду. Але де ж його набратися, якщо не беруть на роботу? Це замкнене коло. Якщо немає корисних зв’язків, то роками так і доводиться працювати на низькооплачуваній і ненависній посаді. А хто цього хоче?
Соціологи стверджують, що зараз «покоління Я! Я! Я!». Іноді цю генерацію ще називають «поколінням Пітера Пена». Вважається, що її представники схильні відтягувати перехід у доросле життя на довший термін, ніж їх однолітки в попередніх поколіннях. А ще такі люди прагнуть довше залишатися в батьківському домі. Причини цієї тенденції в основному економічні: міжнародна фінансова криза, висока вартість житла, безробіття. Але це не єдине пояснення.
Наприклад, дослідження доктора Ларрі Нельсона свідчить, що «покоління Я! Я! Я!» не поспішає брати на себе обов’язки дорослих через негативний приклад старших. «Попередні покоління створювали сім’ї, починали кар’єру – і робили це негайно. А сьогодні молоді люди бачать, що, маючи такий підхід до життя, їхні батьки нещасливі. Представники «покоління Я! Я! Я!» хочуть мати сім’ю, але вони також хочуть зробити правильний вибір з першого разу. Те ж із роботою».
Молоде покоління продовжує формуватися в середовищі, де все відбувається дуже швидко. Такий стиль життя закладає очікування на миттєвий розвиток подій. Ця генерація відрізняється від інших ще тим, що на перший план ставить не гроші, а власний комфорт і задоволення естетичних і внутрішніх потреб. Через це «Я! Я! Я!» надають перевагу роботі для душі, а не для гаманця.
Кожне покоління мало свої проблеми, трудності й перешкоди. Але вони з цим упоралися. Тому не варто критикувати сучасну молодь, а потрібно якщо й не розуміти, то хоча б прийняти відмінності, інший світогляд та вибір пріоритетів.
Ольга ХОМ’ЯК,
студентка факультету філології та журналістики ТНПУ ім. В. Гнатюка.
Фото з вільних джерел