Вільне життя

Час уперед, а потім — назад. Із 24 на 25 березня Україна знову переведе стрілки годинника, щоб перейти на літній час

У 1884 році у Вашингтоні 26 країн підписали міжнародну угоду про часові пояси і поясний час. Уже на початку ХХ ст. почала назрівати ідея переведення стрілок на літній час, а потім — на зимовий.

Першими зважилися провести експеримент, як не дивно, консервативні англійці. Саме вони навесні 1908 р. вперше перевели годинникові стрілки на одну поділку вперед. Мета англійців була абсолютно прагматичною — економія електроенергії, якої на берегах Туманного Альбіону вироблялося мало, коштувала вона дорого, а промисловість, що стрімко тоді розвивалася, вимагала її все більше.

Тепер лікарі тих країн, де переводять стрілки на літній, а потім повертають на зимовий час, б’ють тривогу: людський організм не вміє і не може швидко пристосовуватися до нових добових циклів. Як доказ наводять простий приклад: будь-яка, навіть найздоровіша людина, перемістившись на літаку з одного часового поясу в інший, ще кілька днів потім відчуватиме дискомфорт. А тут весь народ, включаючи гіпертоніків, астматиків, хворих на виразку, не кажучи вже про громадян з нестійкою психікою, гуртом вирушає в інший час.

Особливо небезпечний цей процес навесні, коли організм і так ослаблений внаслідок зимового авітамінозу. Відібрати в цей момент ще й годину найміцнішого, ранкового сну (адже людина довго не зможе засинати на годину раніше) — додатковий удар по імунній системі.

Мова, до речі, зовсім не про звичайну турботу про здоров’я, а про цілком конкретні закономірності. За даними досліджень, що проводилися в США, після «зсуву» часу смертність від нещасних випадків зростає на шість відсотків, кількість травм із втратою працездатності — на сім відсотків. А втрати від ДТП через сонливість водіїв обходяться скарбниці в 37,9 млрд доларів.

Українська медицина вже вловила тривожну закономірність. За твердженням доктора медичних наук Анатолія Дорогого з Інституту кардіології ім. Стражеска, після переходу на літній час у відділеннях швидкої допомоги збільшується кількість викликів не менше ніж на 20%, а в поліклініках збільшується кількість лікарняних. І так триває протягом двох тижнів.

І ще: через переведення стрілок знижується продуктивність праці. Протягом дня в людини спостерігаються два сплески працездатності — з 10 год по 12 год і з 16 год по 18 год сонячного місцевого часу. Це підтверджується дослідженнями науково-дослідного інституту медицини праці. Після переведення стрілок на літній час одна година трудового ентузіазму в багатьох зміщується на обідню перерву, а друга — вечірня — взагалі припадає на час після робочого дня.

Практика щорічного переходу на літній час зберігається у понад ста країнах. Але все більше держав відмовляються від цього, тверезо зважуючи всі «за» і «проти». Із пострадянських країн стрілки не переводять в Узбекистані, Таджикистані, Туркменистані й Казахстані. У Японії, де найвища тривалість життя, годинник на літній і зимовий час взагалі ніколи не переводили. Всі приекваторіальні держави не переводять стрілки. У США є два штати, які відмовилися визнавати літній час — Арізона та Гаваї.

Напевно, пора й Україні визначитися, що для неї дорожче — здоров’я народу чи міфічна економія електрики? Тим більше, що зі здоров’ям у нас і так великі проблеми.

Георгій МЕЛЬНИК.

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини