«Ти зробив усе, що зміг» — книжка, яку презентували в листопаді минулого року, вразила багатьох. Адже в ній — крик душі матері, котра втратила свого сина на російсько-українській війні. Авторка Леся Орляк присвятила її своєму Сашкові, який у 25-річному віці віддав життя за Україну. А тепер цей твір планують вивчати на уроках позакласного читання.
Книжка викликала суспільний інтерес, її читали різні верстви населення. Вона зацікавила працівників управління освіти і науки Тернопільської ОДА, які на засіданні колегії управління зауважили, що її варто вивчати у школах. У тому, що книжка гідна вивчення, не сумнівалася й методистка Тернопільського комунального методичного центру науково-освітніх інновацій та моніторингу, вчителька української мови та літератури Любов Методіївна Ковальчук. А тому вирішила не баритися й першою провела відкритий урок позакласного читання за цим твором. І першого березня у стінах Тернопільської спеціалізованої школи І—ІІІ ступенів №29 із поглибленим вивченням іноземних мов зібралися батьки, вчителі й авторка книжки, матір загиблого бійця — Леся Орляк.
І від першої й до останньої хвилини уроку в очах присутніх — смуток, сльози і гордість за справжніх синів України. Проймало й те, на-скільки глибоко учні відчули цей твір. А на запитання, яка їхня місія у житті, щиро відповідали: «Я повинна змінити Україну», «Я — українець», «Я — творець і захисник своєї держави». Діти розповіли про короткий життєвий шлях головного героя твору — молодшого сержанта, командира гармати протитанкового батальйону окремої гірсько-піхотної 128-ї бригади, загиблого героя Олександра Орляка.
Чи не найчуттєвішим був відтворений учнями життєвий епізод, який описаний у книжці: Леся Орляк проводжає сина на війну. Як не відмовляли Олександра рідні, та він був невблаганний і твердо вирішив стати на захист України. Він сказав: «Я повинен, мамо. Я військовозобов’язаний. Я приймав присягу на вірність Україні, і це мій обов’язок». У серпні 2014-го він поїхав на схід, а 6 лютого 2015 року війна назавжди забрала сина в матері.
Свій біль, правду про сина, війну, останню розмову — усе це Леся Михайлівна описала в книжці. І тепер цю правду можуть знати і діти.
Любов Ковальчук зауважила, що вивчення цього твору неабияк важливе. Адже діти повинні знати свою історію, знати те, чим живе країна.
— Я вважаю, що твір треба вивчати не пізніше, ніж у 8 класі, — стверджує Любов Методіївна. — Адже це той вік, коли треба розвивати відчуття патріотизму, почуття національної гідності. Дітям було дуже важливо прочитати цю книжку. Вона була одна на весь клас. Учні передавали її з рук у руки, і всі до єдиного — а їх у класі 27 — прочитали книжку.
Наприкінці уроку авторка Леся Орляк звернулася до дітей. Зауважила, що їхній обов’язок сьогодні — навчатися. Адже освічена молодь неабияк пригодиться Україні в майбутньому й неабияк завадить нашим ворогам.
— Сашко віддав життя за Україну, а ви повинні жити для України і зробити її кращою, — підсумувала Леся Михайлівна.
Діти насправді глибоко пройнялися книжкою. Про це свідчить і те, що вони особисто проявили ініціативу, аби після уроку разом відвідати могилу Олександра Орляка й віддати шану герою.
На фото авторки: автор книжки Леся ОРЛЯК; учителька Любов КОВАЛЬЧУК.