На годиннику — за чверть вісімнадцята, у «Бункері С» уже людно. Тернопільські волонтери вчергове відклавши усі домашні справи, зібралися, аби наліпити ще дві-три тисячі вареників нашим захисникам, тим, хто на сході оберігає наш спокій. І так від 2014 року, щодня — з понеділка по четвер.
Уже з порога мене зустрічає запах свіжозварених вареників, які «вишикувалися» в чергу, щоб потрапити охолодженими до відер. В одному відерку їх поміститься близько двохсот. Відтак господині заллють вареники смальцем, закриють відро кришкою, перевернуть його догори дном, після чого смалець застигне й утвориться так звана «вакуумна упаковка». І вареники зможуть зберігатися упродовж трьох тижнів. У такому вигляді вони попрямують до бійців. Волонтерка Анна Руда зауважує, що відсилають їх найчастіше військовим на першій лінії. Там домашніх варених пиріжків потребують найбільше.
Але найцікавіший процес відбувається не на кухні, а у «вітальні» — так волонтери між собою називають кімнату, де ліплять вареники. Тож заглядаємо туди — а волонтери, не звертаючи уваги ні на кого, не відриваються від роботи. Вирішую приєднатися. Пані Марія, яка працювала поруч, одразу наголосила: «Кладіть багато картоплі. Бо хлопці так люблять». За чотирма столами в кімнаті вже кожен має своє робоче місце. Хтось замішує тісто, інший — розкачує його, а жіночки з-під рук забирають варениці — й вареник напрочуд швидко з’являється на світ. Такій злагодженій роботі, напевно, позаздрила б навіть ресторанна кухня. Милують око волонтери в білих хірургічних халатах та шапочках. Ними їх забезпечує Тернопільська обласна лікарня.
Все інше, потрібне для роботи, волонтери збирають власними силами. Хтось приносить картоплю, інші — борошно, смалець. Інколи жителі Тернополя та області також допомагають продуктами та коштами. Часто відгукуються на прохання волонтерів і приходять ліпити вареники. Адже робочих рук завжди бракує. В один вечір зазвичай збирається від 10 до 30 людей. Серед них і чоловіки, яким завжди знайдеться робота: начистити картоплю, нарізати сала, розкидати вареники по відрах тощо. А напередодні Великодня роботи особливо багато. Адже готують для наших захисників не тільки вареники, а й великодні кошики: ковбаси, шинки та паски. Таким чином волонтери хочуть, аби бійці також відчули смак свята.
На волонтерській кухні збираються люди різного віку та професій: вчителі, лікарі, бухгалтери ті, хто уже на пенсії. Серед останніх і сімейна пара Валентина та Андрій Пришлівські. Приєдналися до волонтерської організації «Бункер С» ще у 2015 року. Спершу — пані Валентина, відтак привела за собою й чоловіка. Кажуть, поки в Україні неспокій і поки Господь дасть їм здоров’я, будуть допомагати.
66-річна Марія Дмитрівна Залужець уже третій рік у числі волонтерів. Каже, що тільки так старші жінки можуть допомогти нашим бійцям. Пані Марія також в’яже шапки та шкарпетки, передає на схід одяг і взуття, який є вдома.
— У мене три дядьки загинули за Україну, — розповідає Марія Дмитрівна. — І як боролися колись, так само борються за Україну наші хлопці сьогодні. Тому ми повинні хоч якось їм допомогти. Їм потрібна й моральна підтримка. Тому маємо молитися за них. Сподіваємося, що Господь нас почує, те страшне кровопролиття все ж закінчиться, і наші хлопці нарешті повернуться додому.
На знак подяки бійці часто підписують волонтерам прапори. Ними завішані стіни волонтерської кухні. Анна Руда каже, що нерідко, приїжджаючи у відпустку, військові навідуються до них. І розповідають, що про тернопільські вареники знають ледь не всі бійці на сході. І з нетерпінням чекають, коли ж приїде нова порція домашнього тепла та затишку.
Допомогти волонтерам може кожен охочий. Окрім робочих рук, вони потребують і продуктів. Особливо смальцю, якого за один вечір використовують 20 літрів. Необхідні й відерка, у яких доправляють вареники на схід. Волонтери навіть збирають пластмасові корки, які потім обмінюють на відра. Тому можете долучитися й таким способом. Але якщо у вас є вільний час, неодмінно приходьте з понеділка по четвер о сімнадцятій годині за адресою: вулиця Старий ринок, 1а. Ви зможете не тільки допомогти нашим бійцям, а й зарядитеся особливою енергетикою. Адже на волонтерській кухні панує надзвичайна атмосфера добра, любові та щирості. Заряд позитиву вам гарантований. Перевірено на собі!
Фото авторки