Ну що б, здавалося, може зупинити відлік життєвого часу звичайному працівникові млина? Пригадалася моторошна історія, що трапилася на Підволочищині в далеких 90-х роках. Щодня чоловік приходив на роботу до млина, годував свою родину в ті непрості часи. Того дня все було, як завше: крок за кроком він старанно виконував щоденну роботу. І коли злетів пасок на шківі — поліз поправити. Це найбільш поширена травмонебезпечна ситуація з працівниками млинів. Чоловіка вхопило за одіж, і відлік його життєвого часу припинився. Сім’я на той час не отримала відповідної компенсації за втрату годувальника, бо Фонду соціального страхування ще не існувало. І згодом керівник господарства, хоч якось допомагаючи родині, вирішив взяти на роботу сина чоловіка, який загинув.
Не пройшло багато часу, як на тому ж робочому місці сина, який поправляв пасок на шківі, теж схопило за одіж… Правда, він втратив ногу, а не життя. Невдовзі після цих приголомшливих випадків млин припинив роботу.
Часто в житейських клопотах забуваєш про обережність, виконуєш роботу автоматично.
— Буває, що слушні поради та зауваження люди пропускають повз себе, вважаючи, що заходи з охорони праці писані просто так, — розповів про стан виробничого травматизму заступник начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області Григорій Радзіх. — А виявляється, що писані вони кров’ю…
Щороку на теренах області травмуються і гинуть люди. Щороку статистика доплюсовує чиєсь прізвище до переліку осіб з інвалідністю, яку набули через нещасний випадок на робочому місці. Служба страхових експертів з охорони праці за перший рік роботи Фонду соціального страхування України в Тернопільській області (із серпня 2017-го по липень 2018 року) взяла участь у розслідуванні 79 нещасних випадків на виробництві, у яких постраждало 83 особи.
Є чимало випадків, коли на одному підприємстві, на одній виробничій дільниці зафіксовано травмування людей. І як би не старався, скажімо, керівник ТзОВ «Бучачагрохлібпрому», не збирав разом із працівниками фонду в колективі наради та навчання з безпеки праці, виробничий травматизм там незмінно високий. Сім випадків розслідували страхові експерти минулого року, і вже нещодавно повідомлено у фонд про третій нещасний випадок із працівником. Причому кілька випадків трапилося в підрозділі підприємства у селі Соколові. Бо, як відомо, причиною у понад сімдесяти відсотках, яка призвела до трагічного фіналу, є так званий людський фактор — власне ігнорування дисципліни та безпеки.
Треба віддати належне керівництву «Бучачагрохлібпрому», яке ретельно повідомляє про нещасні випадки у відповідні установи. А є організації, підприємства та підприємці, котрі не вважають за доцільне працювати у правовому полі. Хоча всі видатки: на медичну та соціальну реабілітацію, різні страхові виплати, оплату тимчасової непрацездатності та інші допомоги фінансує фонд, деякі керівники приховують виробничий травматизм.
Роботодавець зобов’язаний упродовж однієї години передати засобами зв’язку і впродовж доби — на паперовому носієві повідомлення про нещасний випадок відділенню фонду за місцезнаходженням підприємства. Це, насамперед, гарантії потерпілій людині. В разі, якщо випадок комісія визнає як виробничий, працівник буде соціально захищеним, отримає належні допомоги і виплати, при необхідності — протезування та санаторно-курортну реабілітацію, забезпечення технічними засобами, інше.
Тривають жнива, тому звертаюся до керівників та працівників сільськогосподарських підприємств: успіх жнивної кампанії, загалом кожної справи залежить від людей всебічно підготовлених, кваліфікованих, дисциплінованих. Тоді людський фактор перестане бути потенційним носієм небезпеки.
…Люди мають розуміти, що в їхніх інтересах дотримуватися правил техніки безпеки, користуватися засобами індивідуального захисту, слідкувати за технічним станом обладнання. Бо лише мить, коли втратив пильність, подумав, що «пронесе», — і ріка днів зупинилася… Тому важливо оберігати власне здоров’я та життя. А коли біда трапилася — можете впевнено розраховувати на допомогу Фонду соціального страхування.
Зоряна ЗАМКОВА.
Фото з вільних джерел