Вільне життя

Духмяні медоноси

Серпень — кінець літа, а також це місяць підбиття бджолярами підсумків медозборів. Недарма в серпні відзначаємо День пасічника — професійне свято бджолярів. До цього дня у відділі сільськогосподарської літератури Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки діє виставка під назвою «Щоб мед був духмяним».

Багата на медоносну рослинність Україна з давніх часів славилася своїми медами й воском. До виникнення цукроваріння мед був єдиним солодким продуктом харчування, з якого виготовляли страви та напої. Тепер продукти бджільництва використовують в різних галузях промисловості — від харчової до космічної.

Існування бджіл неможливе без рослин-медоносів, що виділяють нектар, який необхідний для підтримання їх життєдіяльності. Крім нектару, бджоли використовують з рослин пилок як білковий і вітамінний корм, а також збирають падь, медяну росу і бджолиний клей — прополіс.

На кількість одержаного меду значно впливає перевезення пасік до посівів сільськогосподарських культур, а також у сади, ліси, на луки та інші угіддя.

Основна частина медоносів представлена трав’янистими рослинами — 70,2 відсотка, дерева становлять 16,1%; кущі — 10,7%, напівкущі та ліани — 3%.

Медоноси лісів належать до найбільшої групи. Найзначніша частка медоносних рослин припадає на соснові та широколистяні ліси. Тут поширені брусниця, верес звичайний, вероніка лікарська, рододендрон жовтий. Добрим весняним медоносом є черемха звичайна, вона виділяє багато нектару і пилку. А найкращий медонос лісових угідь — це, звичайно, липа серцелиста. З одного дерева середнього віку (50—60 р.) бджоли можуть зібрати до 10 кг меду, а столітня липа виділяє стільки нектару, що рівносильно продуктивності одного гектара гречки.

Велике значення для бджіл має і медоносна рослинність сільськогосподарських угідь. Найкращими медоносами, які продукують велику кількість нектару, є гречка, еспарцет, люцерна.

Медопродуктивність гречки становить 70—100 кг/га, але дуже залежить від погодних умов, сорту, агротехніки. Мед з гречки темно-бурштинового кольору із сильним запахом і солодким, різким смаком.

Ще одним цінним медоносом є еспарцет виколистий. Його продуктивність — від 60 до 400 кг/га залежно від погодних умов, але він навіть у суху погоду виділяє незначну кількість нектару.

Одним з найцінніших трав’янистих медоносів є фацелія пижмолиста. Медопродуктивність одного гектара фацелії — від 180 до 1500 кг, а мед має ніжний смак і ціниться на рівні з липовим.

Особливо приємного аромату меду надають лікарські рослини-медоноси: шандра звичайна (в народі — кінська м’ята), гісоп лікарський, чебрець.

Шандра звичайна квітне від червня по вересень, а її медопродуктивність до 100 кг/га. Мед з квітів шандри надзвичайно ароматний та високоякісний.

Гісоп лікарський — особливо його сорти з рожевими і білими квітами — є найкращим медоносом для пасік. Медопродуктивність гісопу лікарського від 85 до 190 кг/га. Цвіте він від середини серпня і майже до заморозків, а мед з гісопу лікарського відносять до елітних сортів.

Чебрець — добрий літній медонос, його квіти протягом усього дня виділяють нектар. Кожна бджолина сім’я збирає за сприятливих умов до 15—20 кг меду за сезон. Мед ароматний, приємний на смак.

Не забудьте висіяти ці чудові медоноси біля своїх пасік. А щоб більше дізнатися про медоносні рослини України, запрошуємо відвідати виставку, яка протягом серпня діє у відділі сільськогосподарської літератури Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Юлія ШЕРГЕЙ,
завідувачка відділу сільськогосподарської літератури ТОУНБ.

Фото з вільних джерел

 

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини