Чи можливі подорожі у часі? Багато століть людство мудрує над винайденням диво-машини, яка транспортувала б пасажирів як у минуле, так і в майбутнє. Наразі зусилля численних розробників залишаються безуспішними. Попри те, деякі вчені висувають теорію, що подорожі у часі можливі. Більше того, про це є свідчення багатьох людей. Наведемо кілька дивовижних епізодів.
У наші дні у Шанхаї (Китай) з’явився дивний на вигляд підліток в одязі XVI століття. Хлопчик говорив древньокитайською мовою. Поліціянтам він назвав монастир, а заодно і рік, в якому живе. Через деякий час хлопчик зник.
Згодом історики знайшли у вказаному ним монастирі облікові книги народження і смертей місцевих жителів. У них підтверджувалося зникнення, а потім повернення підлітка. Фігурували там і його розповіді про незвичайних літаючих металевих драконів, вози, що рухалися самі собі та людей у дивних шатах. При цьому в хроніках зазначалося, що хлопчик страждав фізичними недугами і незабаром помер.
Не менш таємничий випадок стався в 1988 році на одній з вулиць Токіо (Японія), де автомобіль збив невідомого чоловіка. Потерпілий помер на місці, а водій і свідки запевняли, що жертва «з’явилася на дорозі раптово, наче звалилася з неба». Поліціянти звернули увагу на те, що загиблий був одягнений у костюм старовинного покрою. Ще більше правоохоронців здивував паспорт, виданий… рівно 100 років тому. У кишені чоловіка вдалося виявити і візитні картки із зазначенням його професії — артист токійського імператорського театру. З’ясувалося, що вказана вулиця не існує вже більш як 70 років.
Поліціянти опитали всіх жителів Токіо, що мають таке ж прізвище, яке було в загиблого. Після багатоденних пошуків вони знайшли стареньку, яка повідомила, що її батько зник при загадкових обставинах. Він пішов до товариша, щоб зіграти партію в го, і не повернувся. Жінка показала поліціянтам фотографію, на якій молодий чоловік, дивовижно схожий на людину, що втрапила під колеса авто, тримав на руках маленьку дівчинку. На знімку була вказана дата — травень 1902-го.
Ймовірно, люди майбутнього також не застраховані від потрапляння у «коридор часу», тому іноді відвідують далеких предків. Якось у літнє кафе Кейптауна (ПАР) зайшла літня, зовсім лиса жінка з обличчям, понівеченим глибокими шрамами та виразками. Відвідувачка була одягнена в напівпрозорий пластиковий костюм. Старенька добряче поласувала морозивом та випила дві літрові пляшки кока-коли.
Підкріпившись, вона попрямувала з кафе, навіть не думаючи про те, що треба оплатити. Коли біля виходу її зупинив офіціант, бабуся подивилася на нього, як на ненормального, та вилаяла. Поліціянтам, що прибули на виклик, старенька пояснила: всі, що вижили в ядерній катастрофі, котра трапилася 30 років тому, мають право безкоштовно харчуватися у будь-яких кафе та ресторанах світу. Бабуся пред’явила правоохоронцям картку зі своєю голографічною фотографією. На ній стояв рік її народження — 2198. Для з’ясування обставин появи гості з майбутнього поліціянти запропонували старенькій поїхати до відділку. Однак, прямуючи до машини, бабуся розчинилася в повітрі.
Підготувала Адріана ЗИМНЕНКО.
Фото з вільних джерел