Вільне життя

Молоко із селянських дворів

З першого серпня селяни за літр молока екстрагатунку отримують 9 грн 30 коп. Партія продукції має перевищувати 10 тонн. Сільський господар повинен тримати не менше п’яти корів, а також мати доїльний апарат. А група молокоздавачів — ще й охолоджувальний тен.

Таку кількість молокосировини можуть у сучасних умовах забезпечити великі фермерські господарства та сільгосппідприємства. З однією чи навіть двома коровами не отримаєш молока такої якості. Треба об’єднуватися в сільгоспкооперативи. Такі вже створені в області. Бучацький «Екопродукт» (керівник Олег Грицак) зумів залучити до співпраці понад тисячу мешканців з двадцяти населених пунктів району. Успішно діють і мають суттєві напрацювання з переробниками «Лосятинське молочне джерело» в Кременецькому, багатофункціональний «Ратай» у Заліщицькому районах.

Що стосується молока другого сорту, видоєного ручним способом, то воно також зросте в ціні. Наприкінці літа зменшуються надої, тому на ринку утворюється дефіцит молока. Тож вартість за літр буде вищою. Проте поступово попит на молоко другого сорту скорочується. Решта гатунків буде на 30—40 копійок дешевша.

Найвищу середню ціну платили на Чернігівщині — 9,40 грн за кг, а найнижчу на Волині — 7,90 грн. Причиною подорожання експерти й фахівці галузі вважають попит з боку переробних підприємств і зниження виробництва в особистих господарствах населення, а також збільшення експорту молока за кордон.

У першому півріччі надходження промислового молока на переробні підприємства України становило 1,2 млн тонн, що на 0,8 відсотка більше, ніж торік. Сьогодні ціна на українське молоко в перерахунку на міжнародні стандарти становить 26,68 євро за 100 кг. Це на 6,08 євро менше, ніж середня європейська вартість.

У нашій області наблизилися до таких параметрів у ТОВ «Україна» Підволочиського району, де мають високопродуктивне молочне стадо, вдосталь грубих, соковитих і концентрованих кормів, а головне — працівників і спеціалістів галузі. Будують тваринницькі молочні комплекси, реконструюють старі приміщення, кормоцехи й добиваються рентабельності галузі в ПП «Дзвін» Чортківського, ТОВ «Бучачагрохлібпром», ПП «Іванівське» і «Мшанецьке» Теребовлянського, СТОВ «Славутич» Збаразького, агрофірмі «Горинь» Лановецького, ПП «Агроінвест», ТОВ «Слава» Козівського районів. Але й досі сільгосппідприємства семи районів «бояться» тваринництва, як дідько ладана. Хоча мають великі земельні масиви, умови утримання дійної череди. Так легше, бо немає зайвих проблем.

Ярослав БАЧИНСЬКИЙ.

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини