Нині мережі швидкого харчування розвинуті не лише у великих містах. Поняття фаст-фуду (грубо кажучи — швидкого прийому їжі) проникло в усі закутки людського мозку, підсвідомо замінюючи ставлення не лише до їжі, а й до свого здоров’я.

Стиль харчування з часом став навіть стилем життя. Нині він означає можливість недорого, майже без зусиль, отримати бажане. А принципи, на яких грунтується ресторанний бізнес закладів швидкого харчування, визначають навіть те, як буде організовано простір людини. Так запускається процес «макдональдизації». Для «людини, яка біжить» — це стиль життя. На думку тернопільського психолога Ірини Каневської, він виражає «активність», просте «щастя» і «задоволення».

Твердження про «фаст-фуд понад усе» можна трактувати навіть у прямому розумінні. Чого вартує лише інформація про те, що в Будинку профспілок у столиці, де гинули люди під час подій на майдані, запрацював заклад швидкого харчування. І це попри обурення громадськості.

«Макдональдизація» була небезпечною для США ще у XX столітті. Нині вона перекочувала в Україну і гармонійно доповнила «інтернет-мислення» молодого покоління українців, які активно переглядають короткі відео, тексти і безкінечні потоки зображень. Цей тип мислення став невід’ємним складником психології фаст-фуду через швидкість, спрощеність підходу і стереотипність.

Як опиратися цьому? На це питання відповів американський соціолог Джордж Рітцер у книжці «Макдональдизація суспільства». Автор радить якомога частіше виїжджати з міста або ж зробити свій дім максимально індивідуальним та комфортним, уникати рутини, вчитися нового, більше працювати руками, частіше готувати самотужки, щоб відмовитися від послуг закладів швидкого харчування. Соціолог звертає увагу на шкідливість пластикового посуду та речей у нашому житті, рекомендує більше живого спілкування, відмову від телевізора і повернення до читання.

Тетяна ТЕТЕРА,

студентка факультету філології та журналістики ТНПУ ім. В. Гнатюка.

Фото з вільних джерел