Фотографи — люди особливі, зі своїм неповторним баченням світу, думками й ідеями. Інколи їм просто необхідно поспілкуватися в команді однодумців й обговорити творчі задуми, поділитися досвідом із профі. Особливо, тим, хто лише робить свої перші кроки у цій захоплюючій справі.

Добре, що в Тернополі таке місце є. Вже багато років у комунальному закладі міської ради «Станція юних техніків» діє фотостудія «Ікс-позиція», що гуртує дітей та молодь, котрі прагнуть розвиватися у мистецтві створення світлин. Керує студією Василь Леонтійович Стрижко. Прикметно, що робить це майже з часу заснування гуртка на станції юних техніків.

Педагогічний стаж Василя Леонтійовича сягає сорока років, фотографічний — цілих п’ятдесят. Починав з учня фотографа у фотоательє, практикувався у салонних світлинах, пізніше — в технічних. І так його «затягнуло» це ремесло, зізнається пан Василь, що не відпускає і досі. Останнім часом він, наприклад, практикує художні фото, зокрема натюрморти. Й оскільки володіє багатим досвідом, то має що передати своїм підопічним. Великий прорив у дитячій творчості, зазначає керівник «Ікс-позиції», спровокувала цифрова революція.

— Раніше вчитися було важко. Багато чинників гальмували розвиток молоді. То діти боялися, що плівочка не так експонована, хвилювалися, аби вона у проявнику не злиплася. То не могли друкувати світлини, — пригадує Василь Стрижко. — Сьогодні мої учні вже не думають над технічними проблемами створення фотографії. Вони обмірковують композицію — і натискають кнопку.

Василь Леонтійович зазначає: найголовніше у вивченні фотосправи — бажання. Звісно, є діти, які підсвідомо відчувають композицію, колір. Є учні, що спочатку не розуміють усіх нюансів, але дуже швидко навчаються, схоплюють на льоту. Зрештою, найважливіше для викладача, каже пан Василь, пояснити дитині поняття композиції, розвинути в учневі вміння бачити світло і колір. А решта залежить уже не так від наставника, як від самого фотографа.

Василь Стрижко заохочує підопічних самовдосконалюватися, закликає не ховати свої роботи від оточення, подавати світлини на конкурси, участь в яких додає впевненості й ентузіазму. Діти дослухаються до наставника — і їхні роботи завойовують перемоги не тільки у місцевих й всеукраїнських змаганнях, а й виборюють призові місця далеко за межами нашої держави. Так, вихованців «Ікс-позиції» відзначали в Люксембурзі, Гонконзі, Чехії, Литві, Австралії. Успіхам дітей Василь Стрижко радіє, мов власним. Із задоволенням перелічує імена учнів, для яких фотографія стала частиною життя, можливістю самовиразитися, заявити про себе. Добрим словом відгукується і про початківців.

Узяти хоча б роботи учня Тернопільської загальноосвітньої школи №22 Станіслава Гайовського. Він лише починає опановувати таємниці фотосправи. Проте Василь Леонтійович переконаний: попереду у хлопця ще не одна перемога. А впіймані ним кадри прекрасної української природи вже відзначили на обласному етапі всеукраїнського конкурсу «Моя Україна».

Окрім того, в цьому ж конкурсі на найвищому рівні оцінили роботу ще однієї підопічної фотостудії, учениці Тернопільського вищого професійного училища технологій та дизайну Софії Гевко. У Києві її патріотична світлина «Слава Україні» виборола третє місце в номінації «Натюрморт».

Серед талановитих вихованців «Ікс-позиції» — і другокурсниця Тернопільського національного економічного університету Анастасія Зазуляк. Цієї осені дівчина стала призеркою, і, до слова, єдиною переможницею-українкою почесного міжнародного конкурсу «Siena International Photo Award», що проводять в Італії. Відзнаку виборола її світлина під назвою «Дитяча турбота». З’ясувалося, в конкурсі «змагалося» більш ніж 48 тисяч зображень від авторів зі 156 країн світу.

— Ця перемога для мене — велика честь. Відвідавши церемонію нагородження, я мала змогу познайомитися з фотографами із Китаю, Німеччини, Польщі, Італії. Всі вони — дуже творчі, спілкування з ними надихнуло творити далі, не зупинятися на здобутому, — зауважує Настя Зазуляк.

Дівчина зазначає, що захоплюється фотографією уже багато років. Чи не найбільше любить знімати людей, особливо дітей, бо вони щирі й безпосередні, а також близнюків, веснянкуватих й рудоволосих. У моделях Насті імпонує природна врода.

Відрадно, що за підтримки мудрого наставника у стінах станції юних техніків зростають справжні митці фотосправи, які вміють помітити прекрасне навколо себе і показати цю красу нам із вами.

На фото: Василь Леонтійович та Настя Зазуляк; переможне фото «Дитяча турбота»; патріотична світлина Софії Гевко.

Фото з архіву Василя Стрижка