«Зелені» вітаміни від новаторів із Деренівки

«Зелені» вітаміни від новаторів із Деренівки

Вирощувати смачну зелень за новітнім методом Яна і Семен Гариги зважилися два роки тому. На той час закінчили Національний університет біоресурсів і природокористування та переїхали зі столиці до Деренівки в Теребовлянському районі. Саме тут батьки Семена вже п’ятнадцять років вирощують овочі.

Одну з теплиць із допомогою рідних молоде подружжя облаштувало відповідно до вимог, яких вимагала гідропоніка. Цей метод дозволяє отримувати урожай цілий рік без використання грунту, розповідає Яна. Тобто корені рослин ростуть у контейнерах, що занурені у воду, саме із неї зелень отримує всі поживні речовини. Своєрідною опорою для рослин є пінопласт. У таких умовах вони виростають швидше, їх не потрібно «підгодовувати» мінеральними добривами. Щоби втілити задумане в життя, Гариги черпали інформацію з інтернету та іноземної літератури, бо за кордоном гідропоніка набагато поширеніша, ніж в Україні.

Без грунту в Гаригів ростуть кілька видів салатів: рукола, маш-салат, фрізе, червона і зелена саланова, кейл, мангольд. Окрім цього, в теплиці подружжя вирощує пряні трави. Тішать око майоран, м’ята, розмарин, зелений, червоний та лимонний базилік. Яна та Семен намагаються наслідувати модні тенденції в харчуванні, тож плекають і їстівні квіти — настурцію та фіалку.

— Це новий тренд. Кухарі використовують рослини, щоб зробити страву привабливішою. Настурцією, як правило, оздоблюють салати, торти. На смак вона чимось нагадує руколу. До слова, у Мексиці настурцію традиційно вживають у їжу, — каже Яна. — А ось фіалками найчастіше прикрашають десерти — тоді вони мають стильний і вишуканий вигляд.

Торік Гариги почали вирощувати ще й популярну сьогодні мікрозелень — крихітні паростки рослин. Спробувати себе в цій справі їм запропонували ресторатори, бо замовляти такий ніжний товар із сусідніх областей дорого. Та й транспортування — справа не з легких. Тепер найбільшою популярністю у клієнтів Яни та Семена користуються мангольд, крес-салат і привабливий своїм червоним забарвленням амарант.

До речі, вважається, що споживати мікрозелень надзвичайно корисно для здоров’я, адже паростки містять у десятки разів більше вітамінів та мікроелементів, ніж зрілі рослини. Мікрозелень омолоджує організм та очищує його від шлаків. Одне слово, включивши до свого раціону тендітні паростки, людина отримує високу концентрацію цінних речовин, які природа «заховала» в насінині. Та й калорій у такій їжі вкрай мало, що дозволяє не хвилюватися за фігуру.

— Позитивний ефект від вживання мікрозелені відчула і наша сім’я. Відколи додали її в меню, у нас значно підвищився імунітет, ми жодного разу не хворіли на застуду, — зазначає Яна. — Мікрозелень добре смакуватиме в закусках, салатах, її можна додавати у бутерброди, фреші тощо.

Усе, що потрібно, аби виплекати паростки — органічне необроблене насіння, сонячне проміння, чиста вода й субстрат. І за тиждень-другий (залежно, яку культуру вирощують) уже можна збирати урожай мікрозелені.

Варто згадати і про квітучу красу, вирощену молодими агрономами. Однією з мрій Яни була праця із квітами. Тож торік моя співрозмовниця вирішила її втілити — заради експерименту посіяли сухоцвіти. Тим паче, саме ці рослини тепер доволі затребувані, їх використовують при створенні квіткових композицій, оздобленні інтер’єру. Спочатку Яна і Семен виростили лимоніум та гомфрену. Подружжя навіть не сподівалося, що рослини квітуватимуть так щедро. Сушили їх в особливих умовах — кожну гілочку окремо розміщували на горищі, слідкували, аби рослини були не прим’яті, рівні, не потерпали від яскравого світла чи надмірного тепла, адже тоді сухоцвіти втратили б свої природні барви.

А ще Яна із чоловіком подумують про лавандове поле в Деренівці. Уявляєте собі таке диво? Більше того, Яна вже взялася розмножувати цю вибагливу рослину. Каже, лаванда не любить затінку і вологих грунтів, тож під неї треба вміти підлаштовуватися.

Утім я навіть не сумніваюся, що Яна та Семен зуміють реалізувати в життя всі свої плани. З перших хвилин спілкування з ними відчувається їхнє прагнення випробовувати новації, переймати досвід завдяки інтернету у колег із Австралії, США, Канади, бажання самовдосконалюватися. Зрештою, досить поглянути фото в Інстаграмі, де Гариги пропонують свою продукцію клієнтам, аби впевнитися — подружжя працює в теплиці з любов’ю до обраної справи. А це чи не найголовніший компонент у досягненні успіху.

Фото надане Яною Гаригою