БИЧКОВЕЦЬКА СЮЇТА

БИЧКОВЕЦЬКА СЮЇТА

Колись десь мимохідь до слуху долинула кимось вимовлена фраза: «О, будинки в Бичківцях дорогі…» Пізніше, потрапивши в це село, я поцікавився, чому, мовляв, у вас так високо ціниться житло? «Дивуєтеся, — відповіли мені, — а озирніться навколо, кругом зелень, гаї та переліски, справжній курорт, хоч санаторій будуй, та ніхто на це підрядитися не бажає…» І справді, місцина тут прегарна. Це помітили і в давнину, бо господарювали на цих землях люди ще в трипільську добу. Та й перша письмова згадка датується першою половиною п’ятнадцятого століття. Правда, село тоді мало назву Угельне. Це пізніше його стали називати Бичківцями, мабуть, за прізвищем тамтешнього власника.

У подальший історичний поступ жителі села не раз вписували свою яскраву сторінку. Уже вщухли спалахи війни проти польської експансії на чолі з Богданом Хмельницьким, а тут — нове повстання. Пізніше, у 1837 році, ще один потужний спротив під проводом С. Штогрина, який перекинувся на всю Чортківську округу. Про народні трагедії і радісн і події свідчать мовчазні хрести. Одні нагадують про страшну моровицю, інші — про скасування панщини.

Про все це розповідають експозиції сільських музеїв. Один з них, краєзнавчий, розташований у місцевій школі. Її директорка Надія Романівна Йосифів ним бережно опікується, бо сама разом з учнями збирала для нього експонати. Інший — музей релігії — міститься в будинку культури. Там є свій ентузіаст, директор Роман Йосипович Новак. Тепер сільських духових оркестрів у районі майже не залишилося. Жителі ж Бичківців під час свят, урочистих подій слухають музику у виконанні своїх оркестрант ів.

Мальовничі Бичківці на межі весни і літа. У навколишніх дібровах не змовкає багатоголоса пташина сюїта. На пагорбі вдалині видніє старовинний цвинтар. Неподалік церкви, де колись була панська садиба, здіймають у небо зелені крони рідкісні в нашому краї сосна Веймутова і пірамідальний дуб. Інший, черешчатий, видніє на лісовому кордон і. Йому, свідчать лісівники й екологи, понад 320 років. На фото вгорі: свого часу Ганна ПОЛІВЧУК працювала сільською бібліотекаркою, тепер естафету прийняла Марія НОВАК (ліворуч); внизу: екскурсію в краєзнавчому музеї проводить Надія ЙОСИФІВ; праворуч — каплиця на старому цвинтарі; ліворуч — пірамідальний дуб. Фоторепортаж В. БУРМИ. Чортківський район.