Щороку в Україні до медиків звертаються близько 20 тисяч людей із скаргами на напади кліщів, що переносять небезпечні кров’яні інфекції. Торік лише на хворобу Лайма (Лайм-бореліоз) захворіли 5418 осіб, на Тернопільщині — близько 150-ти. Реальна цифра в рази більша. Лайм-бореліоз нищить нервову систему, опорно-руховий апарат і серце. Зазвичай встановити правильний діагноз вдається надто пізно.
Детальніше про велику шкоду, яку може заподіяти крихітний кліщ, розмовляємо з Марією ШКІЛЬНОЮ — доцентом кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами Тернопільського національного медичного університету ім. І. Горбачевського.
— Є щонайменше п’ять видів інфекцій, які передаються через кліщів, і більшість із них поширена в області, — каже Марія Іванівна. — В лабораторії Центру з вивчення Лайм-бореліозу та інших інфекцій, що передаються кліщами (він створений при нашому університеті в 2017 році), ми дослідили, що 30—35 відсотків кліщів із тих, яких нам принесли мешканці області, інфіковані збудниками Лайм-бореліозу, 20—25% — анаплазмозу, є й інші інфекції.
— Яка ймовірність інфікування людини?
— Від 30 до 60 відсотків. Це залежить від тривалості присмоктування кліща; способу його видалення; стану імунної системи та наявності інших захворювань у пацієнта; а також від того, чи приймав він антибіотики, які змогли захистити організм від збудника.
— Чому лікарі призначають антибіотики навіть тоді, коли кліщ здоровий?
— Бо на території Європи патогенними для людини є п’ять геновидів борелій, а для населення України сьогодні доступна діагностика лише трьох із них. До того ж кліщі переносять збудників інших інфекцій.
Пацієнти зазвичай звертаються до лікарів лише з інформацією про напад кліща, а може, іншої комахи, яку після видалення викинули. До того ж не всі мають матеріальну можливість здати паразита на дослідження п’яти інфекцій — у нашому лабораторному центрі такий аналіз коштує 260 гривень. Вартість дослідження зумовлена використанням сучасного методу діагностики, який полягає у визначенні ДНК збудника. Процес тривалий і передбачає одночасну діагностику кількох кліщів. Не завжди в лабораторії їх є достатньо. Дослідження може тривати два-три дні, тому краще запобігти хворобі й пропити антибіотики.
— Що робити, якщо кліщ чистий, але реакція на його укус яскраво виражена?
— Місцева реакція має різні клінічні прояви і первинно вимагає огляду хірурга або травматолога. За наявності в місці присмоктування кліща почервоніння понад п’ять сантиметрів у діаметрі з чіткими, трохи піднятими над рівнем здорової шкіри краями та загальних скарг пацієнта лікар може запідозрити ознаку гострого Лайм-бореліозу, так звану «мігруючу еритему». Відтак скерує пацієнта до інфекціоніста. Наголошую: лікувати Лайм-бореліоз повинен саме лікар-інфекціоніст.
— Наскільки складно діагностувати хворобу Лайма?
— Усі лікарі області вже насторожі. Проблема в тому, що ця недуга має три стадії. Гостра (до трьох місяців), на прояви якої, якщо немає «мігруючої еритеми», ніхто зазвичай не звертає уваги і не пов’язує їх із нападом кліща. В цей період підвищується температура, з’являються головний біль, озноб, нудота, слабкість, збільшуються лімфовузли. Від трьох до шести місяців розвивається підгостра стадія. Людина вже забуває, що зазнала нападу кліща, і пов’язує симптоми з іншими ситуаціями. Третя стадія — хронічна, постлаймський синдром (після шести місяців).
— Якщо внаслідок присмоктування кліща в пацієнта з’явилася «мігруюча еритема», то для чого ще здавати кров на аналіз?
— Щоби встановити, чи захворювання виявлено вперше, чи йдеться про повторне зараження на фоні уже хронічної форми хвороби Лайма. Крім того, при розширеному аналізі крові ми маємо можливість діагностувати антигени щонайменше трьох видів борелій, які вражають не лише шкіру, а й інші органи та системи. Стадійність хвороби та видове розмаїття геновидів борелій і ляже в основу лікування.
— Як у світі боряться з бореліозом?
— Прийняття рішення про вид терапії і тривалість лікування сьогодні надзвичайно проблематичне не лише в Україні. По-перше, не всі пацієнти вчасно звертаються до лікарів. По-друге, діагностика як кліщів, так і людей не має можливості визначити всі п’ять видів борелій і збудників інших кров’яних інфекцій.
Проте у Франції, наприклад, вважають: якщо людина мешкає в ендемічній зоні, в анамнезі відзначає напад кліща та має типові скарги, то їй можна призначати лікування незалежно від лабораторного підтвердження інфекції. Лікарів країни зобов’язали інформувати населення про необхідність здачі аналізів до лікування і після, створили єдиний банк досліджуваного матеріалу. Результати систематично обробляють і на підставі цього що два роки затверджують уніфіковані рекомендації щодо діагностики, лікування та профілактики Лайм-бореліозу.
— Чому донедавна ніхто не переймався нападами кліщів?
— Вступ України до Євросоюзу означає не лише вільне пересування Європою, а й можливість спільних досліджень між науковцями низки країн. Так, у 2015 році ми розпочали українсько-польський проект «Дослідження епідеміології, патогенезу, клініки та профілактики бореліозу». У Любліні науковці нашого університету разом із працівниками Інституту медицини села вперше обстежили кліщів з довкілля Тернопільщини та отриманих від її мешканців на наявність збудників низки трансмісивних інфекцій. І вперше діагностували анаплазмоз у населення нашої області.
Тоді ж ми на пропозицію польських колег дослідили сироватку крові 349 працівників Бучацького, Кременецького, Тернопільського, Чортківського лісових та Бережанського лісомисливського господарств. Антитіла до трьох видів борелій, які є збудниками хвороби Лайма, виявили у 146 (43,1%) обстежених працівників лісгоспів.
Відтак ректор нашого університету, доктор медичних наук, професор Михайло Корда подав цю інформацію керівництву Державного агентства лісових ресурсів України. Воно запропонувало нам обстежити працівників лісових господарств інших регіонів. На сьогодні ми обстежили 1070 лісників семи областей. Це Житомирщина, Чернігівщина, Закарпаття, Буковина, Хмельниччина, Тернопільщина та Волинь. Поширеність серед них інфікування бореліями становить від 40% до 60% (найвищий показник на Житомирщині).
Отримані результати збіглися з даними науковців Польщі. Слід зазначити, що в багатьох країнах Європи відсоток позитивних результатів збудників Лайм-бореліозу в працівників лісової галузі набагато нижчий, але хвороба Лайма там визнана професійним захворюванням лісників.
Хочу наголосити, що науковці нашої кафедри, яку очолює академік Національної академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор Михайло Андрейчин, активно працюють над визнанням Лайм-бореліозу в Україні професійним захворюванням працівників лісових господарств.
— Якщо це професійне захворювання, то як від нього вберегтися?
— Науковці нашого університету вперше розробили «Пам’ятку безпеки для лісника», в якій детально це описали. Найперше треба застосовувати репеленти (хімічні речовини, що відлякують кліщів) перед входом у ліс і ретельно оглядати шкіру після повернення з нього. Проте серед 339 працівників лісових господарств області, яких ми обстежили, тільки 120 (35,4%) часто оглядають себе, 160 (47,2%) — зрідка, а 59 (17,4%) не оглядають себе взагалі. Опитування лісників виявило, що 50 із 339 (14,7%) видалили кліща лише після появи свербежу. Але ж свербіти на місці укусу може почати тільки через 6—12 годин і пізніше. Впродовж цього часу в кров надходить значна кількість борелій, що може призвести до хвороби та її переходу в хронічну форму. Не застосовують репеленти 87,6 відсотка опитаних лісників Тернопільщини.
Також нагадую, що ми можемо принести кліща додому з кошиком із грибами чи ягодами, з квітами, дровами, одягом. Тому немає нічого дивного в тому, що кліщі присмоктуються навіть у грудні.
— Як правильно видалити кліща з тіла?
— У всіх закладах охорони здоров’я медики вміють це робити правильно. Переважно цю маніпуляцію виконують хірурги або травматологи. На жаль, вони іноді забувають віддати пацієнтові видаленого кліща. Тому треба попросити його і принести до лабораторії. Він не обов’язково має бути живим. Ми приймаємо матеріал щодня, крім вихідних, із 9-ї до 12 години за адресою: місто Тернопіль, майдан Волі, 1.
Ліля КОСТИШИН.
Фото з вільних джерел