Ірина ГУЛЬКА: «Чортків у серці назавжди»

Ірина ГУЛЬКА: «Чортків у серці назавжди»

У попередньому середовому номері наша газета вже розповіла про проведення в Чорткові першого Всеукраїнського шахового турніру з нагоди Дня міста, назвала головних його переможців. Натомість директорка турніру, очільниця відділу освіти місцевої райдержадміністрації Ірина Гулька, чий син Валентин є гордістю своєї родини, школи, міста, під час розмови з нашим власним кореспондентом поділилася, так би мовити, тим, що залишилося «поза кадром»:

— Таким тривалим у часі видавалося очікування проведення в нашому місті перших шахових змагань всеукраїнського рівня. Однак, як і все хороше, три дні швидко промайнули. Хоча мені ще й досі вбачаються в перехожих обличчя шахістів, які з’їхалися до нас з усіх куточків України. Коли ж серйозно, добре бути хорошим організатором за підтримки надійних колег, вірних друзів, рідних людей…

— І все ж, здогадуюся, організувати всеукраїнський турнір було доволі нелегко.

— Люблю об’єднувати людей. Особливо, коли ті йдуть назустріч. Тож передусім щиро дякую Чортківській міській раді на чолі з Володимиром Шматьком, депутатському корпусові міської і районної рад, міському управлінню освіти, молоді і спорту, колегам з відділу освіти райдержадміністрації і керівництву останньої. Всі разом потурбувалися про придбання шахового інвентаря, тих же сучасних електронних годинників, забезпечили гідний призовий фонд.

Окрема подяка людині, яка завжди підтримує хороші ініціативи. Директор медичного коледжу, депутат Тернопільської обласної ради Любомир Білик потурбувався про забезпечення комфортних умов для змагань в актовому залі навчального закладу і не менш комфортне проживання приїжджих шахістів у гуртожитку коледжу. Підтримали нас і підприємці. Щодня питну воду «Чортківська» доставляв Олег Безпалько. А власник гостинного кафе «Пан Чартковський» Василь Батрин разом із адміністратором закладу Юрієм Маньовським забезпечили шахістів смачними комплексними обідами.

— Знаю, що, крім озвучених вже у «ВЖ плюс» головних переможців, відзнак від організаторів удостоїлося і чимало інших шахістів.

— Насамперед згадаю тренера Валентина, майстра спорту Івана Хабінця. Не зазнав жодної поразки і заслужено став найкращим серед ветеранів. У суперечці юнаків віком до п’ятнадцяти років переміг Владислав Базюк із Хмельницького, дівчат цієї ж вікової групи — його землячка Дарія Бондар. Найкращою серед жінок стала Софія Гризлова із Чорноморська на Одещині. А львів’янинові Мирославові Лопадчаку не було рівних серед гравців з особливими потребами. Нарешті з-поміж першорозрядників переміг Максим Герасименко із Черкащини.

— Про що іще хочеться згадати?

— Про амбітність молодих, які не побоялися авторитету дорослих. «Шахові м’язи» підкачали Максим Дубневич і Роман Дмитрів зі Львова, Тимофій Герасименко з Умані, Арсен Гоць і Владислав Кустра з Тернополя, Олександр Касапчук з Івано-Франківська, ще один підопічний Івана Хабінця Руслан Шпилик, який у зустрічах із неслабкими опонентами набрав чотири очки.

Цікаво було спостерігати за партіями між тренерами та учнями (Хабінець—Гулька, Босак—Боднар, Хабінець—Кустра), між батьком і донею (Микола і Вікторія Прийдуни). Нічого не вдієш — жереб безпристрасний.

— Гідно провів цей турнір і ваш син Валентин Гулька.

— Окрім того, що показав найкращий результат серед місцевих шахістів, додав 121,6 пункта до власного рейтингу. Надовго йому, звісно, запам’ятається перемога над міжнародним майстром, нашою землячкою Маріанною Гриньовою-Калініною, яка нині мешкає в Києві. Набрав лише на очко менше за неї. А від потрапляння до числа головних переможців сина відділило лише пів очка. Провівши чотири зустрічі з майстрами, чотири — з кандидатами в майстри і лише одну — з першорозрядником, набрав п’ять очок і виборов двадцяте місце з 68-ми учасників. Чим я дуже пишаюся!

Не можу також не відзначити високопрофесійну роботу суддів — арбітра ФІДЕ Андрія Хрипача зі Львова, арбітрів національної категорії, тернопільців Валерія Трембача та Ігоря Подольського.

— Коли ж настав час прощатися…

— Від приїжджих шахістів почула лишень слова подяки. Гостям сподобалося все: і формат турніру, і місце проведення, і програма святкування Дня міста, і призи з подарунками, і місцеві архітектура та кухня. Батько шахістів Герасименків з Умані назвав Чортків чудовим, колоритним містом, мама Ростислава Юрика із Черкас — маленьким раєм на землі. А єдиний іноземний учасник, португалець з українським корінням Володимир Мельник, уперше побувавши в нашому місті, сказав, що Чортків назавжди залишиться в його серці.

Як, зрештою, цей турнір назавжди залишиться в моєму серці. Плануємо зробити його традиційним.

Розмовляла Ірина МАДЗІЙ.

Фото із сайту Чортківської міської ради