ЯКЩО ВИ ДУМАЛИ, ЩО ПАПІР ГОДИТЬСЯ ТІЛЬКИ ДЛЯ ЛІТАЧКІВ, ТО ПОМИЛЯЄТЕСЬ. ВІКТОР ДУДЯК ІЗ ЧОРТКОВА ВИГОТОВЛЯЄ З ЦЬОГО МАТЕРІ- АЛУ НАЙРІЗНОМАНІТНІШІ РЕЧІ — ВІД МАКЕТІВ БУДИНКІВ І ЦЕРКОВ ДО ЛИЦАРСЬКИХ ОБЛАДУНКІВ, ЗАЛІЗНОГО ТРОНУ З «ГРИ ПРЕСТОЛІВ» ЧИ ХАТИНКИ ДЛЯ КОТА. САМЕ ПРО ЦЕ Я І ПОСПІЛКУВАЛАСЬ ІЗ НИМ, ЗАПИТАВШИ ПРО ОСОБЛИВОСТІ ЦЬОГО ХОБІ.

 — Пане Вікторе, які об’єкти вам цікаво виконувати з паперу? Як давно ви почали цим займатися?

— Я жартома називаю себе Паперовий король, бо з паперу можу зробити майже все.

Папір у моєму житті, відколи я себе пам’ятаю. Коли був ще в дитячому садку, батько приніс своєрідні пазли — деталі, видрукувані на папері, які потрібно було вирізати і склеїти докупи. То була модель вітрильника, здається, фрегата. Батько склеїв його самостійно, і, напевне, це мене настільки вразило, що з макетуванням я не розлучаюсь по нинішній день.

 У дитинстві я вже міг виготовити будь-яку модель самостійно — сам накреслював, володів циркулем і лінійкою, сам витинав, сам клеїв. Ще перед початком роботи я уявляв, який вигляд матиме модель.

— Папір здається досить неміцним матеріалом, але ви виконали з нього обладунки, шолом…

— Папір — дуже різноманітний матеріал: це і картон, і серветки. Папір здається досить неміцним матеріалом, але в корпус і автомобіля використовують неміцний алюміній (посміхається — А. З.). Отже, і папір не такий вже й неміцний. Уся справа у формі, якої він набуває. Крім того, в макеті використовую не лише папір, а й гіпс чи пластилін для надання форм, як ось у хатинці Гобіта, скотч — у лицарських обладунках, іноді застосовую суперклей чи епоксидну смолу.

 — Щодо макетів будинків. Які етапи цієї роботи? Що в ній найскладніше?

— Складне все, хоча для мене воно зовсім і не складне. Креслення або бодай інвентарна справа будівлі значно пришвидшує процес. А коли таких нема, доводиться робити багато фото і по них виконувати креслення, відтак — розгортку деталей. Потім найнудніший етап — вирізування. Остання частина роботи — склеювання деталей. Саме вона триває найдовше, адже поки не приклеїться перша деталь, другу нема на що клеїти.

Макети вимагають великого терпіння, врахування, на перший погляд, непомітних дрібниць, приміром, товщини картону. Робота над ними вимагає знання геометрії, математики, художнього мислення, терпіння, точності, об’ємно-просторового мислення.

Я не можу сказати, що люблю виготовляти саме будинки, просто їх найбільше серед моїх робіт, а може, вплинуло те, що мої батьки архітектори, тому я з дитинства бачив олівець, креслення і стоси паперу.

 Взагалі мені подобається все, що пов’язане з епохою лицарства та козак ів. Тому обладунки — це, скоріш за все, мої нереалізовані дитячі мрії. Їх виготовив зі своїми учнями, використовуючи звичайний гофрокартон — картонні коробки, обтягнуті чорним скотчем. Я викладаю в Чортківському вищому професійному училищі комп’ютерні науки. Це нібито не дуже в’яжеться із макетуванням. Діти радо підхопили ідею створення обладунків і допомагали як могли: приносили картон чи скотч, вишукували в інтернеті моделі та взірці обладунків. Потім ми зробили фотосесію в місті й влаштували справжній лицарський турнір «Воїн. Воля крізь віки», присвячений Дню захисника України. На ньому зламали десь зо два десятки мечів. Їх виготовили із дерев’яної серцевини, яку обкле їли пінополістиролом, а зверху вкрили армованим сірим скотчем. Систематично проводжу майстер-класи із писанкарства, також був і з виготовлення мінішопки на стіл або як прикраси на ялинку.

— Скільки часу й матеріалів потрібно для створення одного середньостатистичного об’єкта?

— Макет — дороге задоволення. Найбільшу ціну має не матеріал, а робота. До прикладу, на макет церкви Зіслання Святого Духа селища Заводського пішло два аркуші картону «Пивний» формату А1. На виготовлення макета мені знадобилось трохи менше півроку, але це тому, що для нього я міг виділити лише годину через день, і лише іноді цілий день чи вечір. Якщо присвятити такому макету весь час, то можна зробити його швидше, ніж за місяць. Поки я не продав жодного макета, але маю надію, що хтось та й зацікавиться.

— Розкажіть про особливі макети.

— Для мене всі вони особливі. Ось, приміром, хатинка Гобіта особлива тому, що я люблю творчість Джона Толкіна. Макет лялькового будинку я зробив для своїх донечок, макет Залізного трону чи обладунки виготовив тому, що мені подобається все середньовічне та фентезійне.

Але вироби мають і практичне застосування, як ось хатинка для кота чи крісло-підвищення для автомобіля. Хтось кохається в риболовлі, хтось жити не може без футболу, а я люблю макетувати.

 — Як обираєте об’єкти для макет ів? — Якісь просто хочеться зробити, як ось обладунки чи замок, а якісь робив на замовлення.

— Що потім робите з макетами?

 — Макет церкви в селі Пастушому я подарував музею лемківської культури в Монастириській. Сам голова міста Андрій Старух приїжджав його забирати. Макет церкви селища Заводського подарував церкві, а макет чортківського замку —музеєві-їдальні «Пан Чартковський». Решта зберігається у мене на роботі й удома.

— Над чим працюєте тепер?

— Продовжую працювати над Залізним троном. За основу я використав звичайне театральне крісло, обклеїв каркасом із картону і на нього наклеїв мечі. Просто не мав такого великого картону, щоби зробити стілець. Деталей у ньому багато, в основному це леза мечів, а скільки їх, я і не рахував, просто витинаю один за одним. Крім того, займаюсь адаптацією наст ільної гри «Крила слави». Для того, аби вона була цікавішою, створив для неї мініатюрні літачки часів Першої світової. Я досить часто перемальовую настільні ігри для своїх дітей — це і творче, і технічне заняття водночас.

Запитувала Анна ЗОЛОТНЮК.

Фото надані Віктором ДУДЯКОМ.