Ставши нещодавно свідком поєдинків чергового кубка всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» із футзалу серед ветеранів віком від 55-ти років, який за традицією відбувся в закарпатському містечку Берегове, згадав цитату відомої поетеси: «Старим є не той, кому вже під сотню, а хто ще молодим вже та й скис». Високу виконавську майстерність, волю до перемоги та молодечий запал — усе це повною мірою продемонстрували наші земляки під час турнірного марафону.
Команда Тернопільської області вже втретє підряд узяла участь у цьому турнірі. За честь краю щоразу стояли гідно. Для початку стали бронзовими призерами, а двічі підряд завоювали п’яте місце серед п’ятнадцяти колективів. Основу команди складають прихильники гри з Козової Ігор Кулька, Богдан Судомир, Мирон Прийдун, а також їхні друзі з Тернополя, Кременця, Теребовлі Роман Бойко, Анатолій Яцина, В’ячеслав Торський, Олег Фриз та Ігор Коцюк.
Не можу також не зауважити, що наприкінці минулого тижня тернопільські сеньйори цілком могли розраховувати і на вищий результат. Принаймні на думку багатьох експертів, з якими спілкувався під час змагань, наші земляки за якістю гри знову заслуговували, щонайменше, на призове місце. Втім на заваді стали дві речі — недолугий регламент і відсутність елементарного везіння.
Уже в першому поєдинку збірна Тернопільщини зустрілася з торішніми переможцями із Житомирщини. Екзамен на міць склали на «відмінно». Закономірної перемоги з рахунком 2:1 домоглися завдяки влучним ударам Ігоря Коцюка і Романа Бойка. Ще більш відчутною виявилася перевага тернопільців у другому поєдинку проти черкащан — 3:1. Ще два голи Ігоря Коцюка та один Анатолія Яцини дозволили вийти до чвертьфіналу з першого місця в групі.
Зазвичай турнірна сітка подібних змагань складається заздалегідь. Але цього разу організатори чомусь удалися до жеребкування матчів стадії плей-офф, яке відразу «подарувало» найнебезпечнішого з конкурентів. Команда з Кременчука на Полтавщині є чинним чемпіоном Європи з футзалу в цій віковій категорії. Першу скрипку в ній грає добре знаний ще за виступами в чемпіонаті СРСР за донецький «Шахтар» Сергій Ященко.
Одним словом, практично рівна гра, яку справедливо охрестили достроковим фіналом, завершилася внічию — 1:1 (гол на рахунку В’ячеслава Торського). А в серії післяматчевих пенальті щасливий лотерейний квиток, на жаль, витягнули наші суперники.
У підсумку команда з Кременчука прогнозовано стала переможцем турніру, обігравши у фіналі, знову ж таки в серії післяматчевих пенальті, футболістів з Яворова на Львівщині. А збірній Тернопільщини довелося грати у втішному фіналі за п’яте місце проти команди з Переяслава-Хмельницького на Київщині. І теж прогнозовано обіграти конкурентів завдяки дублеві Анатолія Яцини — 2:1.
Тиждень на Закарпатті промайнув непомітно. Тому посприяли не лише напружений графік змагань, а й душевні вечори в невимушеній атмосфері, під час яких ветерани з Тернопільщини довели, що в їхньому житті є місце не лише для футболу. Смачна угорська кухня, цілющі термальні води і неймовірна природа чарівних Карпат додали позитивних вражень від проведеного часу. А ще — бажання обов’язково сюди повернутися за рік. Адже наші ветерани, переконаний, ще точно не збираються «скисати»…
Футболісти ветеранської збірної Тернопільщини висловлюють щиру подяку за фінансову підтримку управлінню фізичної культури та спорту облдержадміністрації і голові фермерського господарства «Вікторія-92» Петрові Пеляку.
Юрій МАЛИШЕВ.
Фото з архіву автора