Вже третій навчальний рік поспіль учні молодших класів Тернопільщини, та й України загалом, навчаються за програмою Нової української школи. У вересні 2017-го Міністерство освіти й науки України обрало сотню загальноосвітніх закладів для участі в пілотному проєкті «Нова українська школа», серед них і Чортківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7. Тому на прикладі цього навчального закладу ми вирішили розповісти нашим читачам, як діє НУШ на третьому році існування.
..Хоч нашого візиту тут і не очікували, але вчителі разом із директором Віталієм Ярославовичем Скриником зраділи можливості розповісти про свої досягнення в розвитку початкової осв іти. Тож, не гаючи часу, мене одразу провели в навчальні класи. Дорогою Віталій Ярославович розповідає: їхню школу обрали для пілотування найпізніше, тому готувалися у стислі терміни. Однак завдяки професіоналізму вчителів, а також допомозі міського голови Володимира Шматька все вдалося.
— Кошти для закупівлі необхідного матеріально-технічного забезпечення нам виділила міська рада, — зазначає директор навчального закладу. — Спершу не планувалося, що ми братимемо участь в цьому проєкті, тому міській раді довелося шукати кошти в останній момент. За них ми закупили парти, принтери, проектори та інші необхідні речі. Слід віддати належне й нашим вчителям. Вони справжні професіонали своєї справи, швидко включилися в роботу й стали запроваджувати нововведення. Наші педагоги провели колосальну роботу.
Варто відзначити, що тепер на баз і Чортківської ЗОШ №7 проводять навчання вчителів початкових класів Чортківського району та Чорткова. За словами директора, їхні вчителі також діляться досвідом із колегами з Борщівського, Бучацького та Заліщицького районів. Проводять у школі тренінги та навчання по роботі з Lego.
Однією з першопрохідців у запровадженні новинок у Чортківській школі стала Оксана Павлівна Курмило. Сьогодн і вона навчає 3-Б клас. Розповідає, що вже повністю перелаштувалася з учнями на нові стандарти навчання й бачить позитивні зміни такої системи.
— Перевагою НУШ є динаміка розвитку дітей, — каже Оксана Павлівна. — Учні вміють чітко мислити й висловлювати свої думки, чудово працюють у групах, знають, де знайти потрібну інформацію, а головне — використовують знання у життєвій практиці.
Починаючи із другого року навчання, відповідно до вимог МОН, у пілотних класах проводять діагностичні роботи для визначення рівня знань учнів. Їхні навчальні досягнення підлягають формувальному оцінюванню. Тобто учням не ставлять балів, як ми до цього звикли, а оцінюють методами самооцінки та взаємооцінки.
— Це не бальне оцінювання, воно подібне до вербального, однак має багато критеріїв, які дають всебічну характеристику успішності дитини, — пояснює Оксана Павлівна. — Під час такого оцінювання важливо не протиставляти дітей одне одному, а порівнювати з тим, як дитина працювала раніше. Є така перспектива, що бального оцінювання не буде й у четвертому класі, а вводитиметься аж у середній школі.
Оскільки в суспільстві сформувалася думка, що Нова українська школа передбачає здебільшого проведення ігор на уроках, запитую в Оксани Павлівни, чи й справді учні тільки граються. Педагог каже, що ця думка — це бутафорія, яка на початку реформи була створена в устах людей, які не мають безпосереднього відношення до процесу навчання. Усі загострили свою увагу на слові «гра», та чомусь забули про те, що йдеться про навчальну(!) гру.
— Дійсно, ігрових моментів багато. Але ми не просто граємося, а за допомогою цього методу здобуваємо знання, — наголошує Оксана Курмило. — Більше того, батьки задоволені цією системою навчання. Кілька батьків навіть перевели своїх діток до нашого класу зі шкіл, де ще не впровадили систему НУШ.
І справді, спостерігаючи за дітьми, помітно, що процес уроку їм подобається. Та щоб переконатися у цьому остаточно, запитую дітей прямо: «Вам цікаво ходити у школу?» У цей момент чую із класу поодинокі вигуки «дуже» й гучне колективне «так». Сумнівів у дитячій щирості не виникло…
Якщо більшості вчителів доводилося вчитися працювати з дітьми по-новому, то Світлана Ярославівна Гарбера, для якої 1-А клас став дебютним у її педагогічній діяльності, одразу приступила до роботи за стандартами Нової української школи. Розповідає, що для ознайомлення з новим Державним стандартом початкової освіти та методиками компетентнісного навчання проходила обов’язковий курс EdEra.
— Ми вивчили багато методів та прийомів роботи з дітками, отримали надзвичайно корисну інформацію, як для молодого вчителя, так і для досвідченого. Багато пояснює нам і методист Галина Василівна Комар. Набуті знання застосовуємо у щоденній практиці. Різні форми роботи допомагають не тільки зацікавити дітей процесом навчання, а й сконцентрувати їхню увагу, адже в такому віці вони ще доволі розсіяні, — ділиться думками Світлана Ярославівна, поки учні повертаються у клас після великої перерви.
