Кілька знакових подій відбулося недавно у житті вже знаменитого (так-так, то не перебільшення) митця з Бережан, заслуженого художника України Олега Шупляка. Найважливіша з них — це, безперечно, виставка його робіт у культурно-інформаційному центрі Посольства України у столиці Франції. Парижани і численні гості міста мали змогу оглянути двадцять картин із серії «Двовзори». Серед них — портрети відомих усьому світові Ван Гога, Клода Моне, Поля Гогена і, звичайно, наших геніїв — Тараса Шевченка та Миколи Гоголя.
— Мені як художнику було важливо побачити живу щиру реакцію публіки, — розповів після повернення додому О. Шупляк. — Повірте, це багато дає і для поглиблення самооцінки, і для наступної праці. Виставка в Парижі мала назву «Імагінаріум» (перша частина цього слова у перекладі і з латинської, і з англійської і з французької означає «образ», «зображення », «уява»: отже, «локація для уяви »). Публіка, яка побувала на вернісажі, мала змогу не тільки оцінити мою уяву, а й перевірити, наскільки працює її власна. Зауважу, що у «Двовзорах », котрі стали моєю своєрідною візиткою, нема ілюзії задля просто форми. У картини цієї серії (а в ній загалом уже понад 200 робіт) закладений подвійний, а то й потрійний смисл; у композиції, деталях нема ні- чого зайвого, вони вмотивовані, служать мистецькими підказками для розшифрування того чи іншого образу, його філософського підтексту.
Про це йшлося і на зустрічі майстра оптичних ілюзій, над якими Олег працює з 1991 року, ще з часу навчання у Львівській політехніці, із шанувальниками його творчості, активістами української діаспори у Франції, що відбулася в Українській школі при церкві Святого Володимира Великого у Парижі.
Подібними зустрічами, котрі дають змогу не тільки зазирнути в робітню митця, а й більше дізнатися про Україну, були характерні вернісажі О. Шупляка в Португалії, Іспанії та інших країнах, його картини побували, зокрема, в Англії, США, Польщі, Литві, Угорщині, Сербії, Данії, Таїланді… А ще ж мільйони переглядів у інтернеті, тисячі захоплених відгуків!
Нині особливої популярності набула нова серія робіт лауреата Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Братів Лепких та обласної премії імені Михайла Бойчука — «Український космос». Саме так названо настінний календар на 2020 рік, що недавно великим накладом побачив світ в одному з тернопільських видавництв. Це — прекрасний подарунок для шанувальників образотворчого мистецтва і тим знакова подія у житті Олега. Календар репрезентує такі його дивовижні роботи, як «Перелаз», «Дідух», «Зоряний гладущик », «Вишня», «Трипілля», «Першоджерело », «Весняні хвилі», «Дівчина з відрами», «Купайло», «Нічне пізнання », «Колиска», «Обійняти неосяжне », «Великі жорна», «Коляда». Чому навів перелік назв цих робіт? Бо кожна з них може стати поштовхом, спонукою до написання чи то новел, оповідання, чи науково-етнографічного дослідження з екскурсом у далеке і ближче минуле. Можна тільки здогадуватися, скільки довелося опрацювати Олегові інформації (її він черпає з різних джерел — від спогадів із дитинства до сучасних енциклопедії та дисертацій, голосових книг), перш ніж визріє той чи інший сюжет! Як каже його дружина й артдиректорка Галина (вона, до речі, побувала з ним у Парижі, перед тим доклавши багато зусиль для організації виставки): «Я вже бачу, як Олег занурюється у себе, відсторонюється, значить, у нього зріє ідея…»
Репродукції окремих із згаданих картин, а також полотен «Гніздечко », «Гніздечко-2», «Стожари », «Великий плуг», «Чумацький шлях», «Храм блакитного сяйва» й інших надані на повноколірних обкладинці та вкладці третього за нинішній рік числа журналу «Літературний Тернопіль». Олег Шупляк удруге став «Художником номера» згаданого часопису. І це теж знакова подія. Адже від 2008 року, коли щоквартальник упровадив таку рубрику, подібним чином (двічі) був представлений лише народний художник України Богдан Ткачик. Інші 43 митці були репрезентовані в «Літературному Тернополі» по разу. Аналітичну статтю про доробок Олега Шупляка знову подала заслужена працівниця культури України, відома краєзнавиця із Бережан Надія Волинець. Це — своєрідне продовження її ж публікації в третьому за 2010 рік числі журналу.
Уродженцеві села Біща на Бережанщині Олегові Шупляку недавно минуло 52 роки. Як для митця — вік молодий. Художник у розвої творчих сил. Цілком можливо, що незабаром Тернопілля матиме, услід за Іваном Марчуком, ще одного «генія світу». Принаймні ми на це сподіваємося, віримо у це. Твори, друже.
Богдан МЕЛЬНИЧУК, заслужений діяч мистецтв України.
