Відповідно до підпункту 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України для цілей його розділу IV заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку в зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.
Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставкою 18 відсотків, встановленою пунктом 167.1 статті 167 Кодексу, з врахуванням вимог пункту 164.6 статті 164.
Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами в зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то її оподаткування регулюється пунктом 170.7 статті 170, згідно з третім абзацом підпункту 170.7.1 якого встановлено, що нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.
Згідно з першим абзацом підпункту 170.7.3 не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, в тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з першим абзацом підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу, встановленого на перше січня такого року. Тобто в 2018 році — 2470 гривень, у 2019 році — 2690 гривень, у 2020 році — 2940 гривень.
Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Кодексу і підлягає оподаткуванню в джерела виплати за ставкою, встановленою пунктом 167.1 статті 167 Кодексу (18 відсотків).
Фото сектору комунікацій ГУ ДПС у Тернопільській області