Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності — обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Платником орендної плати є орендар, а об’єктом оподаткування — земельна ділянка, надана в оренду (пункти 288.2—288.3 статті 288 Кодексу). Підставою ж для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір її оренди (пункт 288.1).

Статтею 13 Закону України від 16 жовтня 1998 року за номером 161-XIV «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є:

— дата укладення та строк дії договору оренди;

— орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

При цьому за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Кодексу).

Згідно ж із першою частиною статті 116 Земельного кодексу України (ЗКУ) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав (статті 125 ЗКУ).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями (стаття 126 ЗКУ).

Варто зазначити, що орендар земельної ділянки зобов’язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди (стаття 25 згаданого першим Закону України).

Відповідно до підпункту 15 пункту 196 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2012 року за номером 1051 зі змінами та доповненнями, на офіційному вебсайті Держгеокадастру за допомогою технологічних та програмних засобів Державного земельного кадастру оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру, зокрема, про державну реєстрацію права оренди (суборенди) земельною ділянкою.

Тобто орендна плата сплачується орендарем із дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.

Фото сектору комунікацій ГУ ДПС у Тернопільській області