У науковій літературі кінця XX століття з’явилося поняття моделі VUСА-світу, що вперше була запропонована у США для військової галузі. Згодом учені прийшли до висновку, що вона може бути застосована в усіх сферах діяльності, враховуючи освіту.

Її сутність полягає в тому, що на сьогодні складно спрогнозувати будь-які процеси у світі, основні характеристики якого — нестабільність (Volatility), невизначеність (Uncertainty), складність (Соmplexity) та неоднозначність (Аmbiguity).

Перед освітою постає завдання не лише підготувати висококваліфікованого спеціаліста, а й озброїти його вміннями та навичками ефективної діяльності в умовах VUСА-світу. Особливу увагу вчені звертають на ступінь розвитку у випускників вищих навчальних закладів уміння комплексного розв’язання проблем, критичного мислення, креативності, навичок управління персоналом, взаємодії в команді, прийняття рішень тощо.

Так, у Концепції розвитку педагогічної освіти (2018 р.) зазначено, що її метою є випереджаюча модернізація педагогічної освіти для створення бази підготовки педагогічних працівників нової генерації та забезпечення умов для становлення і розвитку сучасних альтернативних моделей професійного та особистісного розвитку педагогів.

Традиційно в Україні готують учителів за однією–двома спеціальностями. Однак усе відчутнішою стає необхідність подолання таких негативних наслідків вузькоспеціалізованої освіти, як фрагментарність світосприйняття, ускладнення міжпрофесійних комунікацій, стримування розвитку науки через брак притоку нових знань та ідей із суміжних галузей. Це призводить до необхідності переосмислення змісту освіти на користь міжпредметної і міжгалузевої інтеграції знань. Вона ж можлива лише на основі переходу від знань фактів до універсальних компетентностей. Окрім того, для формування творчої особистості необхідний певний рівень загальної культури, фундаментальна підготовка, побудована на синтезі наук.

Іще один із напрямків реалізації принципу інтеграції галузей освіти дістав назву STEM–освіта і складається із початкових літер англійських слів Sceince (природничі науки), Technology (технології), Enqineering (інженерія), Mathematic (математика). Це — трансдисциплінарний підхід до дослідження явищ і процесів навколишнього світу. Тож нині Міносвіти надає перевагу підготовці вчителів одночасно з двох і більше навчальних предметів.

Одним із можливих шляхів розв’язання окресленої вище проблеми є запровадження в Україні з 2018/2019 н. р. підготовки вчителів за спеціальністю «Середня освіта (Природничі науки)». Фахівці, які навчатимуться за цією програмою, отримають кваліфікацію «Вчитель природничих наук, фізики, хімії, біології», що значно розширить можливості їхнього працевлаштування.

Підготовку таких учителів за бакалаврським та магістерським рівнями вищої освіти започатковано в 2019 році на базі хіміко-біологічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка.

До навчального плану підготовки фахівців за спеціальністю 014 «Середня освіта (Природничі науки)» на магістерському рівні вищої освіти включені інтегровані навчальні дисципліни. Цілісне вивчення природи дозволяє сучасному педагогові опанувати функції консультанта, тренера, коуча, ментора, тьютора, куратора, модератора, фасилітатора.

Цікавою інноваційною формою підготовки майбутніх учителів є переведення студентів (за їхнім бажанням) на дуальну форму навчання. Наведемо приклад програми підготовки фахівців спеціальності 014 «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)» другого (магістерського) рівня вищої освіти за дуальною формою.

Перше її завдання: усунути значний розрив між навичками, якими володіють випускники вищих педагогічних закладів освіти, і компетентностями для досягнення цілей педагогічних закладів профільної загальної середньої освіти академічного і професійного спрямування, закладів професійно-технічної освіти, фахової передвищої освіти, ЗВО І—ІІ рівнів акредитації та післядипломної освіти. Друге завдання: забезпечити освітньо-виробниче середовище, яке є засобом зближення з вимогами ринку праці та результатом синергії зусиль усіх зацікавлених і небайдужих, для отримання досвіду роботи, що є необхідною вимогою для працевлаштування. Також маємо на меті підвищити якість підготовки конкурентоздатних фахівців, мотивувати студентів до навчання та професійної діяльності, скоротити адаптаційний період випускників на роботі, сформувати готовність до самоосвіти і професійного самовдосконалення впродовж життя.

Ця форма підготовки передбачає використання двох моделей щодо розподілу годин та узгодження змісту навчання на вибір студента магістратури: інтегрованої (кілька днів протягом тижня — навчання на факультеті, інша частина тижня — на робочому місці); блочної (години розподіляються між навчанням на факультеті та підприємством за блоками (здобуття освітнього рівня на факультеті здійснюється в канікулярний період школярів); здобуття 28% кредитів (25 кредитів освітньої програми) під час навчання на робочому місці.

 Зарахування результатів самостійної навчально-пізнавальної діяльності на виробництві здійснюється за програмою індивідуальної траєкторії навчання та візуалізованими підсумками її виконання. До оцінювання результатів залучаються роботодавці та вчителі-предметники.

Дуальна форма навчання відкриває перед учителями-практиками широкі можливості отримання другого (магістерського) рівня вищої освіти. Так, працюючи на постійному робочому місці, вчитель, приміром фізики, вступає в магістратуру на освітню програму «Середня освіта (Природничі науки)». Оформляє програму дуальної освіти і через рік та чотири місяці навчання й  педагогічної діяльності отримує диплом магістра освіти і професійну кваліфікацію «Вчитель природничих наук, фізики, хімії, біології». Заманливо, чи не так?

У ТНПУ ім. В. Гнатюка ліцензована програма підвищення кваліфікації учителів, яка розрахована на один–п’ять років навчання (на вибір учасників освітнього процесу), передбачає п’ять кредитів ECTS (150 год) і отримання щонайбільше п’яти сертифікатів.

Отже, цілісність об’єкта вивчення — природи та потреби практичної діяльності в трансформованому природному і соціальному середовищах спонукають до використання принципу інтеграції як домінуючого у формуванні змісту освіти майбутніх учителів природничих наук. Його впровадження дозволить значно підвищити якість надання освітніх послуг. Це обґрунтовує доцільність запровадження в Україні міждисциплінарної та багатопрофільної підготовки вчителів за спеціальністю «Середня освіта (Природничі науки)».

А. В. СТЕПАНЮК,

докторка педагогічних наук, професорка ТНПУ ім. В. Гнатюка.

Фото з вільних джерел