Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (ПКУ) контрольний орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, в тому числі за порушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контрольний орган. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Коли відповідно до ПКУ або інших законів України контрольний орган самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків із причин, не пов’язаних із порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання в строки, визначені, зокрема в ПКУ (пункт 57.2 статті 57 ПКУ).

Згідно ж із пунктом 286.5 статті 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум податку проводиться контрольними органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до першого липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою в порядку, визначеному статтею 58 ПКУ.

Податок фізичними особами сплачується протягом шістдесяти днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 287.5 статті 287 ПКУ).

В аналогічному порядку здійснюється нарахування фізичним особам орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та визначаються строки її сплати (пункт 288.7 статті 288 ПКУ).

Пунктом 54.5 статті 54 ПКУ визначено, що якщо згідно з нормами статті 54 сума грошового зобов’язання розраховується контрольним органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПКУ в разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

— при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — в розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

— при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — в розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПКУ при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контрольним органом у випадках, не пов’язаних із проведенням податкових перевірок, нарахування пені розпочинається — починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Тобто, оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання з плати за землю, то якщо вони протягом шістдесяти днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, встановлених статтею 126 ПКУ.

Разом із тим на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом шістдесяти днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня в порядку, визначеному статтею 129 ПКУ.

Фото сектору комунікацій ГУ ДПС у Тернопільській області