Страхові агенти на єдиному податку

Страхові агенти на єдиному податку

Відповідно до першого абзацу статті 15 Закону України від 7 березня 1996 року за номером 85/96-ВР «Про страхування», страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками, як нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області, можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.

У третьому абзаці статті 15 згаданого Закону визначено, що страхові брокери — зокрема, фізичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу в страхуванні як страхувальник.

Також сьомим абзацом статті 15 Закону передбачено, що страхові агенти — зокрема, фізичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов’язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

Порядок провадження діяльності страховими посередниками, в тому числі страховими агентами, затверджено постановою Кабінету міністрів України від 18 грудня 1996 року за номером 1523 «Про порядок провадження діяльності страховими посередниками» зі змінами та доповненнями, згідно з якою агентська діяльність — діяльність суб’єктів підприємницької діяльності, уповноважених діяти від імені та на підставі доручення одного або більше страховиків, щодо рекламування, консультування, пропонування страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов’язаної з укладенням та виконанням договорів страхування (підготовка і укладення договорів страхування, виконання робіт з обслуговування договорів), у тому числі оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхових сум або страхового відшкодування, а також здійснення цих виплат.

При цьому страховими посередниками (страховими агентами і страховими брокерами) є суб’єкти підприємницької діяльності.

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (ПКУ).

Відповідно до підпункту 1 пункту 291.4 статті 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів із торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність із надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує один мільйон гривень.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ належать фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність із надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

— не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними в трудових відносинах, одночасно не перевищує десять осіб;

— обсяг доходу не перевищує п’ять мільйонів гривень.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними в трудових відносинах, не обмежена та в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує сім мільйонів гривень (підпункт 3 пункту 291.4).

Умови, відповідно до яких суб’єкт господарювання не може бути платником єдиного податку, зазначені в пункті 291.5 статті 291 ПКУ.

Зокрема, відповідно до підпункту 291.5.4 для платників єдиного податку першої-третьої груп заборонено здійснення діяльності страхових (перестрахових) брокерів і страхових компаній.

Також пунктом 6 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема, фізичні особи-підприємці, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яку ведуть страхові агенти, визначені згаданим Законом.

Таким чином, фізичні особи-підприємці — платники єдиного податку першої, другої груп не можуть бути страховими посередниками (у тому числі страховими агентами) та здійснювати діяльність у сфері страхування.

Однак фізичні особи-підприємці — платники єдиного податку на третій групі мають право здійснювати діяльність страхових агентів.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області