9 серпня у світі відзначили День книголюбів, що має мету заохотити людей до читання літератури. З нагоди цього свята ми розповімо про Музей книги, що у Бережанах. Заснований цей заклад у червні 1984 року як міжобласний методичний центр пропаганди книжки, а з 1991-го є регіональним центром української книги.
«Спочатку тут діяло товариство книголюбів. Назбиралася величезна колекція рідкісних видань і вирішили відкрити Музей книги, — розповідає його директорка Лілія Зінчук. — На сьогодні у загальному фонді 13000 описаних предметів — книжки, газети, література діаспори, а ще стародруки — їх 25».
Музей розміщений у семи залах першого поверху Бережанської ратуші. Відвідувачі можуть оглянути експозиції «Історія створення музею», «Історія книгодрукування та стародруки», «Життя і творчість Маркіяна Шашкевича, колишнього гімназиста Бережанської гімназії», «Бережанський період у житті і творчості Андрія Чайковського», «Літературна Бережанщина ХІХ — поч. ХХ ст.», «Сучасна літературна Бережанщина». Окрема експозиція присвячена фундатору музею — «Меценатська діяльність д-ра Романа Смика».
«Золотий фонд нашого музею складають зразки глаголичних листків, факсиміле «Ізборник Святослава» (ХІ ст.), «Київський псалтир», копії видань Івана Федорова «Апостол» та «Буквар» (1574), — каже Лілія Зінчук. — Пишаємося оригіналами стародруків, до речі, «Історія книгодрукування та стародруки» є моєю найулюбленішою експозицією. Тут можна оглянути такі видання: «Лексикон слав’яноруський» (Памво Беринда), «Учительне Євангеліє», «Граматика» (1638), «Богогласник» (1790) та інші. У нашому музеї зберігаються також прижиттєві видання творів письменників кінця ХІХ — початку ХХ ст. Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Андрія Чайковського, Богдана Лепкого та багатьох інших відомих авторів».
У музеї є близько 100 книжок-мініатюрок. Тут можна оглянути також рідкісні видання, які розкривають творчість видатних авторів, їхній життєвий шлях і цікавинки з біографії.
«У нас є оригінальне видання Андрія Чайковського з підписом митрополиту Шептицькому, котрий тричі приїжджав у Бережани, — веде далі мову директорка музею. — Щоправда, ця книжка була підписана в Коломиї, де власне й презентував славетний письменник її митрополиту. У музеї зберігається багато рідкісних видань: книжки з бібліотеки Богдана Лепкого з автографами Левка Лепкого і Софії Лепкої. Цікавою є колекція книжок Левка Лепкого, яку привіз у музей його племінник доктор Роман Смик. У фондах нашого закладу є оригінальний співаник Л. Лепкого, його молитовник, вервечка і колекція краваток-метеликів. Як відомо, Л. Лепкий був знаним кавалером. Він на всіх львівських заходах грав, співав, завжди був галантно вбраний і носив «метелик». Можна оглянути також портрет письменника у виконанні відомого художника Петра Андрусіва».
Музей книги проводить науково-практичні та пізнавальні конференції, Шевченківські та Чайковські читання, презентації видань, літературні вечори. Цього року провели літературну мандрівку під назвою «Василь Стефаник: універсальні аспекти людського життя», присвячену 150-річчю з дня народження письменника. Також відбулася ІІ наукова конференція «Бережани: погляд крізь роки». Науковці зі Львова та Бережан представили свої дослідження.
У 1990—94 рр. музей провів акцію «Історична книга — школам», упродовж п’яти років організовував регіональний книжковий фестиваль «У храмі книг» за участю авторів та видавництв різних міст України. Від початку діяльності закладу влаштовано понад 150 книжково-ілюстративних виставок. Найближчим часом планують облаштувати експозицію книжкових дарунків, які передані музею книголюбами та громадськими діячами.
«Йдеться не тільки про українські, а й діаспорні подарунки, — розповідає Лілія Зінчук. — Багато випускників Бережанської гімназії виїхали за кордон. Потім у 1993 році був з’їзд гімназистів, приїхали представники діаспори, і багато літератури, яку вони купували, передали нам. Є величезна підбірка журналу «Сучасність», в якому багато публікацій бережанців. Завдяки таким дослідженням вдалося встановити чимало шанованих імен, на основі чого вийшла книжка «Літературна Бережанщина». Ми її презентували до 30-річчя нашого музею».
До Дня Незалежності у музеї проведуть традиційний книжковий ярмарок. «Автори надають нам видання, а ми організовуємо ярмарок. Це хороший захід для популяризації книги і підтримки сучасних письменників та науковців, — каже директорка музею. — За новинами та подіями, які відбуваються у Музеї книги, можна стежити на сторінці закладу у фейсбуці. Двері нашого музею відчинені для усіх відвідувачів. Читаймо та популяризуймо українську книжку».
Тамта ҐУҐУШВІЛІ.
Фото надала Лілія ЗІНЧУК.