Відповідно до підпункту «б» пункту 4 підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Підрозділ 9 прим.4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначає склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

Щодо таких активів фізичної особи, визначених пунктом 10 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не здійснюються нарахування та сплата збору.

До цього виключного переліку відноситься, зокрема, нерухоме майно у вигляді об’єктів нежитлової нерухомості — нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 квадратних метрів, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів.

Визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, незавершеного будівництва) до того чи іншого класу будівель за призначенням проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності.

При цьому декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів, які будуть зазначені ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Водночас згідно з першим абзацом підпункту 15.2. пункту 15 підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ з метою підтвердження застосування відповідної ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної пунктом 8 підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, контрольний орган під час камеральної перевірки відповідної декларації має право:

перевірити реєстрацію правочинів та/або активів у державних реєстрах, у тому числі шляхом звернення до відповідних державних органів (другий абзац пункту 15.2. пункту 15 підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ);

звернутися до декларанта із запитом щодо підтвердження наявності у декларанта зазначених у відповідній декларації майна, майнових і немайнових прав, якщо за результатами перевірки, передбаченої другим абзацом підпунктом 15.2. пункту 15 підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, виявлена розбіжність між задекларованою інформацією та даними державних реєстрів.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області