Олімпійський чемпіон із греко-римської боротьби Жан Беленюк висловився щодо відсторонення російських спортсменів. Причому уславлений український борець розчарований беззубою, як на його думку, позицією Національного олімпійського комітету України щодо російських спортсменів.

«Україна повинна зробити максимум для цього. Ми повинні саботувати участь рсії в усіх змаганнях. Я не знаю, як зараз ведеться дипломатична робота в Національному олімпійському комітеті України з повного усунення росії з МОКу. Принаймні вона не висвітлюється в засобах масової інформації.

Міністерство спорту України хоча б окреслило якусь позицію. Натомість позиція НОКу не зрозуміла в принципі. Мало просто працювати, потрібно ще якось комунікувати цю історію хоча б усередині України.

Поляки публічно займають щодо росії жорстку позицію аж до усунення. Поки після закінчення війни агресором не будуть компенсовані всі збитки, завдані нашій країні. А що думає НОК, ніхто не знає», — процитувало Беленюка одне з інформаційних агентств.

Окрім того, Жан Беленюк заявив, що не знає, де нині перебуває президент НОК України Сергій Бубка.

«Я з ним не розмовляв. Я не знаю, де Бубка. Цього, по-моєму, ніхто не знає. Ось ви знаєте, де Бубка? Ось і я не знаю. Але думаю, що головний олімпієць повинен бути зі своїми спортсменами в такі кризові моменти для країни», — підкреслив він. Із початку війни співробітники НОК України не могли вийти на зв’язок зі своїм керівником. У зверненні українських спортсменів до Міжнародного олімпійського комітету із закликом усунути рф і Білорусь від участі в Паралімпіаді-2022, а також виключити ці країни з МОКу не було підпису президента НОКу України — знаменитого стрибуна із жердиною Сергія Бубки.

Чи справді має слушність Жан Беленюк? Чи між двома уславленими спортсменами, як це іноді буває, пробігла, так би мовити, «чорна кішка»? Аби дійти певного висновку стосовно цього, потрібно принаймні вислухати обидві конфліктуючі сторони.

Тож і пропонуємо прихильникам спорту (так само без коментарів) й інтерв’ю Сергія Бубки. Опубліковане воно, до речі, на офіційному сайті НОКу України майже місяць тому — 21 березня цього року. І в преамбулі до нього сказано, що Сергій Бубка розповідає про те, чим саме він допомагає, з якими труднощами довелося зіткнутися під час війни. А також про солідарність олімпійської спільноти.

Сергій БУБКА:

«Сподіваємося, що зможемо допомогти якомога більшій кількості українців та українських спортсменів»

За кілька годин після вторгнення російської армії в Україну Сергій Бубка вже був на зв’язку з Міжнародним олімпійським комітетом, з міністром молоді та спорту України, аби забезпечити спортсменам необхідну допомогу. Відтоді його телефон не перестає дзвонити.

— Що ви відчуваєте у ці тривожні для України часи? 

— Я до глибини душі вражений тим, що відбувається в моїй країні. Тому закликаю терміново покласти край цій війні, яка, здається, резонує в усіх куточках світу. Як і багато моїх співвітчизників, я щиро вдячний усім, хто підтримує народ України.

— Як минає ваш день сьогодні?

— Кожна секунда кожного дня проходить у координації зусиль із Міжнародним олімпійським комітетом, командою вітчизняного НОКу, національними федераціями і командою Міністерства молоді та спорту України, щоб визначити, де перебувають спортсмени, тренери і їхні сім’ї, як найкраще ми можемо їм допомогти. Це важко, оскільки люди перебувають у зоні бойових дій, і ми дуже переживаємо за їхню безпеку.

Ми також постійно спілкуємося з багатьма світовими національними олімпійськими комітетами та міжнародними федераціями, намагаючись зробити все можливе, щоб допомогти  нашому спортивному руху.

Докладаємо всіх зусиль для цього. Весь свій день проводжу або на зустрічах, або вирішуючи питання телефоном. Я можу зробити десяток дзвінків за десять хвилин. Іноді засинаю опівночі з телефоном у руці.

Прокидаючись о третій ранку, повертаюся до телефону, щоб зробити більше дзвінків і обмінюватися повідомленнями з родиною, друзями, спортсменами та іншими членами нашої спортивної спільноти.

Ми сподіваємося, що зможемо допомогти якомога більшій кількості українських спортсменів та українців.

— Що ви чуєте від українських спортсменів, спілкуючись із ними?

— Деякі спортсмени, тренери та їхні родини досі живуть у зоні бойових дій. Намагаємося їм допомогти. Інші спортсмени перебувають за межами країни, але також потребують допомоги.

Попри складні умови, наші спортсмени продовжують тренуватися. Вони демонструють силу свого духу і націлені на перемогу.

Ми також хочемо, аби українські спортсмени продовжували брати участь у міжнародних спортивних змаганнях. Прагнемо, аби у них був шанс на перемогу. Ми хочемо бачити наш прапор і чути наш гімн на всіх спортивних аренах світу.

— Які повідомлення, заяви отримали від світової олімпійської спільноти?

— Від самого початку були вражені солідарністю з боку всього олімпійського руху. Це унікальний і справжній приклад олімпійських цінностей у дії.

Вражає кількість повідомлень, отриманих не тільки від МОКу, НОКів, всесвітньої легкоатлетичної родини, а й від усього світу. Ці повідомлення містять рішуче засудження вторгнення, війни та порушення олімпійського перемир’я. Велика подяка олімпійському руху, виконавчій раді МОКу та особисто президенту Томасу Баху за допомогу, запропоновану українській олімпійській спільноті. Це велика честь виконувати покладені на нас дуже важливі і необхідні завдання з допомоги нашому народові.

— Як олімпійський рух підтримує олімпійську спільноту в Україні?

— МОК, велика кількість НОКів, міжнародні і національні федерації вже розпочали різноманітні ініціативи щодо підтримки олімпійської спільноти та спортивного руху України.

Після створення МОКом, за підтримки Олімпійської солідарності та ЕОК, фонду солідарності для допомоги олімпійській спільноті і спортивному руху України МОК уже виділив початкові двісті тисяч доларів США для підтримки найбільш невідкладних зусиль. І НОК України через свої 25 регіональних представництв здійснює розподіл коштів для допомоги.

З огляду на ситуацію наша оперативна група визначатиме й підтримуватиме й інші ініціативи. Для координації роботи постійно контактуємо з великою кількістю НОКів, які запропонували нам допомогу.

Ми також спілкуємося з міжнародними федераціями. Ті також дозволили використовувати свої кошти з бюджетів для розвитку на невідкладні гуманітарні цілі.

Ми дуже вдячні за всю цю підтримку і ще раз дякуємо всім, хто допомагає у ці надзвичайно важкі часи.

— Що ви чуєте від влади в Україні?

— Команда НОКу України в тісному зв’язку з Міністерством молоді та спорту України та міністром Вадимом Гутцайтом — олімпійським чемпіоном із фехтування. Особисто поінформував прем’єр-міністра Дениса Шмигаля про рішення виконкому МОКу щодо створення фонду солідарності, а також про інші ініціативи олімпійського руху. Про позицію та ініціативи МОКу і олімпійського руху також поінформовано й Офіс президента України. Уряд також підтримує спортсменів, які сьогодні продовжують змагатися на міжнародних аренах.

— Чому українські спортсмени мають продовжувати змагання на міжнародному рівні навіть під час війни?

— Наші спортсмени можуть надихати інших, демонструючи стійкість українського народу. Нещодавні вражаючі виступи українських паралімпійців, які завоювали друге місце за кількістю медалей на зимових Паралімпійських іграх у Пекіні, є дуже яскравим тому прикладом.

Міжнародні федерації та НОКи теж це розуміють. І зробили все можливе, аби сприяти участі українських спортсменів у міжнародних спортивних заходах.

На фото: між двома уславленими вітчизняними атлетами пробігла «чорна кішка».

Фото із сайту НОК України