До війни Оксана Кравець зі Зборова більше десяти років професійно займалася випічкою. Її кондитерськими шедеврами смакували на днях народження, весіллях, хрестинах та інших святкових подіях. Нині ж, каже жінка, випічка стала її полем бою у цій війні, а смаколиками тепер ласують наші захисники, захисниці та переселенці, яким довелося покинути свої домівки.

«Я вважаю, що кожен з нас може внести свою лепту в перемогу, кожен може виграти маленьку битву у тій справі, яку вміє робити найкраще. Моїм полем битви є випічка. У цій сфері я вже 12 років, роблю все – від зефіру до тортів, проте основним моїм напрямком є пряникарство, – розповідає кондитерка. – Пригадую, у перші дні війни у мене, як і, напевно, у багатьох були думки: що тепер буде, що робити, як жити далі? Я не люблю панікувати, впадати в депресію, але, щоб цього не сталося, мені потрібно якось себе відволікати, щось робити, працювати».

Тож спочатку Оксана плела маскувальні сітки, а згодом почала робити те, що у неї виходить найкраще – пекти.  «Випікаю такі солодощі, які будуть довго зберігатися і гарно транспортуватися, – говорить жінка. – Печу пряники, медівники, рогалики з сухою начинкою, пісочне печиво, зефір. Пряники, до речі, робила у формі сердечка з малюнком тризуба. Такий вигляд обрала не випадково, а як символ того, що наші серця є разом з військовими».

Більше десяти кілограмів солодощів жінка спекла з власних продуктів, а згодом почали допомагати небайдужі.

«Я не очікувала, що так багато людей відгукнеться. Кожен приносив, що міг: муку, яйця, смалець, цукор. Хтось перераховував гроші на продукти. І насправді мені б не вдалося стільки зробити самій, бо один у полі не воїн. Завдяки допомозі я можу робити свою маленьку справу, – каже Оксана Кравець. – Господь бачить все і кожному віддасть сторицею. І я від імені кожного військовослужбовця України дякую вам! Якби не ваша допомога, то цього всього б не було. Разом – ми сила!»

Скільки всього вже спекла солодощів, кондитерка не знає, адже спеціально їх не рахувала. Каже, що приблизно більше 70 кілограмів. Порахувала тільки одну партію пряників із тризубом, їх вийшло рівно 250 штук.

«Інколи важко зібратися з думками і заставляти себе думати позитивно, але я стараюся. Бо коли ти впав духом – ти переможений. Саме випічка допомагає долати стрес і кожен пряник та кожне печиво вселяють надію у перемогу, – каже кондитерка. – Я завжди уявляю, що моє печиво їсть змучений після бою військовий і згадує свою маму, рідну домівку, її смачні пиріжки. Чи сивий комбат, який пригадує, як таке печиво готували  разом з дружиною. І мені здається, що цим я додаю захисникам сили, принаймні, хоча б на емоційному рівні».

Нещодавно Оксана Кравець також провела для дітей з інших областей майстер-клас з розписування пряників. Каже, що пектиме до перемоги, і вже навіть роздумує над дизайном «пряників перемоги», бо переконана, що вона вже близько.

 «У мене вже й дата визначена, коли буду пекти переможну випічку , – сміється кондитерка. – Впевнена, що думки матеріалізуються, тому я себе налаштовую позитивно, що всі ми будемо в мирі святити і їсти паску. А мої пряники перемоги, звичайно, що будуть жовто-блакитними з різними символічними написами».

Наостанок Оксана Кравець додає, що хоче, щоб її приклад став натхненням для іншим. Адже, переконана жінка, якщо вам здається, що ваша допомога є маленькою і незначною, то для всієї країни і тих, хто стоїть на сторожі нашого спокою, це велика справа.

«Ми такі щасливі, що маємо можливість засинати і прокидати у своїй домівці, снідати зі своїми рідними. Але цим ми зобов’язані всім тим військовим, які не просто нас захищають, а ризикують своїм життям., щоб ми з вами спали спокійно, – каже Оксана Кравець. – Тому кожен з нас може зробити щось, щоб підтримати їх і наблизити нашу перемогу. А вона – 100 відсотків буде!»

Світлана ШЕВЧУК.

Фото Оксани КРАВЕЦЬ.