Застосування касових апаратів платниками єдиного податку при пересувній торгівлі

Застосування касових апаратів платниками єдиного податку при пересувній торгівлі

Відповідно до пункту 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23 серпня 2000 року за номером 1336, фізичні особи-підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних РРО (ПРРО) з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО) при здійснені роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів). Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Пункт 1 згаданого нереліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

такими фізичними особами-підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села, селища РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у пункту 1 постанови за номером 1336.

Разом із тим, згідно з пунктом 2 переліку суб’єкти господарювання, мають право проводити розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійснені роздрібної торгівлі через засоби пересувної торгівельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень.

Другим абзацом пункту 2 постанови за номером 1336 установлено, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій із продажу товарів (надання послуг), визначених у пункті 1 переліку, у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, — 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

Третім абзацом пункту 2 постанови за номером 1336 установлено, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій із продажу товарів (надання послуг), визначених у пункті 2 переліку, у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, — 500 тисяч гривень на один суб’єкт господарювання.

Згідно з пунктом 2 додатку до постанови Кабінету міністрів України від 7 лютого 2001 року за номером 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» у разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний у місячний термін із дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати та проводити розрахунки із застосовуванням РРО та/або ПРРО.

Крім того, платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контрольні органи за основним місцем обліку відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.

Таким чином, не застосовують РРО та/або ПРРО, а використовують РК та КОРО при здійснені роздрібної торгівлі через засоби пересувної торгівельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не перевищує:

для фізичних осіб-підприємців — платників єдиного податку другої-четвертої груп на території сіл — до досягнення 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів);

для всіх без виключення суб’єктів господарювання на будь-якій території — 500 тисяч гривень на один суб’єкт господарської діяльності, в тому числі фізичних осіб-підприємців — платників єдиного податку.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області