Організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті визначаються Законом України від 15 липня 2021 року за номером 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року за номером 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу з тимчасової непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб.

База нарахування єдиного внеску визначена у статті 7 згаданого, а саме:

для платників, зазначених у пункті 1 (окрім сьомого абзацу) частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року за номером 108/95-ВР «Про оплату праці» та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

для платників, зазначених у сьомому абзаці пункту 1 частини першої статті 4 Закону за номером 2464, — на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (другий абзац пункту 1 частини першої статті 7 Закону за номером 2464).

Статтею 2 Закону за номером 108 визначено структуру заробітної плати, до якої включаються основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року за номером 5, зокрема, до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці відносяться:

допомога з тимчасової непрацездатності, допомога по вагітності та пологах (пункт 3.2 розділу 3 інструкції за номером 5);

оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації (пункт 3.3. розділу III інструкції за номером 5).

Відповідно до частини п’ятою статті 8 Закону за номером 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону бази нарахування єдиного внеску.

Разом із тим відповідно до частини 14 прим.1 статті 8 Закону за номером 2464 єдиний внесок для платника — резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої, пунктом 10 частини другої статті 5 Закону за номером 1667, встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону за номером 108, — у розмірі мінімального страхового внеску;

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом за номером 1667, — у розмірі мінімального страхового внеску.

Враховуючи сказане, підприємство, що є резидентом Дія Сіті, здійснює нарахування єдиного внеску на суми заробітної плати, винагороди за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, які нараховані на користь кожній застрахованій особі, у розмірі мінімального страхового внеску, незалежно від розміру нарахованої заробітної плати.

При цьому мінімальний страховий внесок — це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 частини першої статті 1 Закону за номером 2464).

Разом із тим, оскільки виплати у вигляді допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами не належать до фонду оплати праці, то такі виплати є базою нарахування єдиного внеску на загальних підставах.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області