Щодо сплати єдиного внеску та подання звітності про його нарахування підприємцями

Щодо сплати єдиного внеску та подання звітності про його нарахування підприємцями

Відповідно до першого абзацу пункту 9 прим.2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 8 липня 2010 року за номером 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року за номером 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» із змінами та доповненнями, платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема, фізичні особи-підприємці, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону за номером 2464, якщо вони не є роботодавцями. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року за номером 449, якщо фізичні особи-підприємці мають найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, їх зобов’язання, визначені пунктами. 1 (окрім сплати єдиного внеску), 2—6, 10, 12 частини другої статті 6 Закону за номером 2464, здійснює така уповноважена особа.

Фізичні особи-підприємці протягом десятьох днів після демобілізації, звільнення з військової служби або після закінчення лікування (реабілітації) подають до контрольних органів заяву за формою згідно з додатком 1 до інструкції за номером 449 та копію військового квитка або копію відповідного військово-облікового документа, або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або даних про призов на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується демобілізованою або звільненою з військової служби особою протягом 180-ти календарних днів із першого дня її демобілізації або звільнення з військової служби, або після закінчення її лікування (реабілітації) без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

При цьому платники єдиного внеску, фізичні особи-підприємці, під час особливого періоду, визначеного Законом за номером 3543, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь строк їх військової служби не звільняються від виконання своїх обов’язків платників єдиного внеску, якими вони є відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону за номером 2464 (фізичні особи-підприємці, які сплачують єдиний внесок самі за себе).

Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи-підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою-підприємцем у порядку та строки, встановлені Законом за номером 2464, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених ним.

Ця норма застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року за номером 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду, та особливого періоду, визначеного Законом за номером 3543.

Разом із тим, Законом України від 15 березня 2022 року за номером 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року, розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за номером 2464 доповнено новим пунктом 9 прим.20.

Так, першим абзацом пункту 9 прим.20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за номером 2464 встановлено, що під час періоду мобілізації, визначеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за номером 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 3 березня 2022 року за номером 2105-IХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», роботодавці — платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування, зокрема, фізичні особи-підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних сил України.

Суми єдиного внеску, нараховані та не сплачені роботодавцями, визначеними першим абзацом пункту 9 прим.20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за номером 2464, сплачуються за рахунок державного бюджету, крім періодів, у яких наймані працівники, визначені першим абзацом пункту 9 прим.20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за номером 2464, отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок за рахунок державного бюджету.

Для визначення суми єдиного внеску, що підлягає сплаті за рахунок державного бюджету відповідно до другого абзацу пункту 9 прим.20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за номером 2464, платник єдиного внеску розраховує та відображає у звітності суму єдиного внеску за найманих працівників, визначених першим абзацом пункту 9 прим.20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за номером 2464, у розмірах, передбачених частинами п’ятою і чотирнадцятою статті 8 цього Закону.

Для розрахунку використовуються дані звітності стосовно найманих працівників, визначених першим абзацом пункту 9 прим.20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, щодо суми нарахованого доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок, суми нарахованого єдиного внеску, суми донарахованого та зменшеного нарахування єдиного внеску таких найманих працівників.

На підставі розрахунку, зазначеного в третьому абзаці пункту 9 прим.20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, формує бюджетні запити на отримання коштів на покриття сум несплаченого роботодавцями відповідно до пункту 9 прим.20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за номером 2464 єдиного внеску.

Вимоги щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід), що не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) за останній календарний місяць (включно), у якому відбулася фактична демобілізація такого працівника.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області