В умовах війни бізнес зіштовхнувся з черговою кризою. Нині важко навіть тим, хто проживає в тилу, далеко від лінії фронту. Але наших підприємців не зламати: вони працюють поміж сирен повітряних тривог, купують генератори та, попри всі труднощі, продовжують не тільки приймати своїх відвідувачів, а й працевлаштовують переселенців і підтримують Збройні сили України.

Вистоїмо ми  — вистоїть країна

Війна завела бізнес у патову ситуацію, коли і розвиватися не так просто, і економічний фронт потрібно тримати. Але кризу недаремно називають синонімом нових можливостей, каже директорка ресторану «NA NEBI» Тетяна Мазур.

«Ухвалювати швидкі рішення, шукати нові виходи із ситуацій, адаптовуватися до змін нас навчив карантин. На початку 2022 року здавалося, що працювати стане легше, адже карантинні обмеження вже були не такими суворими, та й і бізнес, і населення вже навчилися жити в нових умовах, але, на жаль, нас чекав новий виклик — повномасштабне вторгнення, — констатує Тетяна Мазур. — Проте жодного дня за час війни у мережі наших закладів «Сім’я ресторанів «Файне Місто» не виникало думки закриватися. Так, було важко морально, адже ворог обстрілював українські міста й села, було непросто пристосовуватися до нових реалій — спочатку до роботи в умовах постійних повітряних тривог, згодом — до перебоїв з електропостачанням. Однак ми розуміли, що не можемо припинити роботу. Як соціально відповідальний бізнес ми відповідальні перед великим колективом, який не могли залишити без роботи, перед нашими гостями і перед містом та країною загалом. Думаю, ворог тільки і сподівався, що ми здамося. Але економіка має працювати, потрібно створювати нові робочі місця, підтримувати наших захисників».

Складні часи змусили змінити пріоритети і підходи до роботи, але бажання працювати в рідній країні та віра у Перемогу допомагали триматися.

«Крім частих повітряних тривог, через які спочатку змушені були припиняти роботу, додалися ще й вимкнення електропостачання. Перші дні було важко трансформуватися, організувати роботу, — розповідає Тетяна Мазур. — Але ми шукали виходи і всього навчилися. Згодом придбали генератор. Серед інших викликів — комендантська година, проблеми з постачанням певних продуктів. Але і з цим стараємося справлятися. Проблеми, з якими зіштовхнулися, не позначилися на ціновій політиці. Намагалися значно не підвищувати вартість меню, щоб люди не відчули змін, і наші страви залишалися доступними для них, адже розуміємо, що тепер важко у фінансовому плані всім».

Бути корисними

Від початку повномасштабного вторгнення мережа закладів харчування «Сім’я ресторанів «Файне Місто» не працювала лише один день. Паралельно з обслуговуванням гостей колектив з перших днів війни активно долучився до волонтерської діяльності.

«Ми почали з того, що готували благодійні обіди. Долучилися всі: і кухарі та офіціанти, і директори та адміністратори, і власники, — розповідає Тетяна Мазур. — Пригадую, усі, як велика сім’я, були на одній кухні, кожен мав якусь ділянку роботи. І так разом нам легше було пережити цей критичний момент. Напевно, недарма ми називаємося «Сім’єю ресторанів «Файне Місто», адже підтримували одне одного і допомагали, як це роблять близькі люди».

У співпраці з некомерційною неурядовою організацією «World Central Kitchen», яка забезпечує харчуванням постраждалих після стихійних лих, колектив мережі приготував близько 30 тисяч порцій обідів для територіальної оборони, патрульних, медиків та переселенців. За свою активну позицію та волонтерську працю «Сім’я ресторанів «Файне Місто» отримала документ про офіційне партнерство з міжнародним фондом.

«Коли займалися лише благодійними обідами, то помічали, що люди заглядали у вікна закладу і цікавилися, чи ми працюємо. Адже дехто продовжував ходити на роботу, також до Тернополя приїхало багато людей з інших українських міст, які хотіли десь пообідати чи повечеряти, — ділиться Тетяна Мазур. — Тому ми ухвалили рішення відкриватися, і 26 лютого спочатку запрацювало «Файне Місто», послуга доставки, а потім поступово відкривали інші заклади з нашої мережі. В кінці березня запрацювали вже всі ресторани «Сім’ї…» Паралельно на волонтерських засадах наші працівники продовжували готували благодійні обіди».

Коли до Тернополя почали привозити поранених військовослужбовців, у мережі взялися годувати захисників.

«З нашого боку було забезпечення військових у медзакладах міста. Щодня мережа готувала близько 300 порцій їжі, — констатує директорка ресторану «NA NEBI». — Було дуже приємно, коли перед випискою бійці завітали до нас і подарували прапор зі своїми підписами. Це було для нас неочікувано. До слова, ми досі на постійному зв’язку з військовими. Ми хвилюємося за них, а вони за нас».

За час війни у мережі закладів відбулося чимало благодійних заходів, під час яких збирали кошти на підтримку армії. Відгукуючись на запити військових, придбали їм необхідне спорядження: одяг, взуття, плитоноски, ліхтарі, а також автомобіль. Полагодили декілька транспортних засобів для бійців. У планах — розробка коктейлю «F-16» (за аналогією із моделлю винищувача), кошти від продажу якого підуть на придбання квадрокоптерів та пересувних пральних і банних комплексів для захисників.

Не здаватися попри все

Сьогодні у закладах мережі працюють переселенці із Сєверодонецька, Маріуполя, Херсона. Попри виклики війни, керівництву вдалося не лише втримати колектив і клієнтів, а й розвиватися та розширюватися. Найближчим часом «Сім’я ресторанів «Файне Місто» поповниться двома новими закладами.

«За цей час ми вкотре переконалися, що люди нас люблять і продовжують до нас приходити. Так, вони вже не святкують гучно, але навіть нетривалий час за чашечкою кави у компанії друзів дозволяє відволіктися і психологічно перезавантажитися, — каже директорка закладу. — Війна суттєво не вплинула на гастрономічний туризм. Навпаки — тепер немає можливості подорожувати за кордон, тож у нас побільшало внутрішніх туристів, мабуть, відсотків на десять. До нас часто приїжджають гості з різних міст України — Києва, Вінниці, Хмельницького, кожних вихідних маємо туристів зі Львова. Люди, які повертаються з Карпат, завжди включають наші заклади у свій гастротур».

Представники та представниці малого і середнього бізнесу — це ті люди, на яких тримається економіка України. І якими б не були виклики, як показав досвід, вони не страшні тим, хто любить свою справу та свою країну.

«Війна засвідчила, що ми можемо набагато більше, ніж думаємо. І якими б не були перепони, здатні їх подолати, до всього адаптуватися. А ще війна навчила ніколи не здаватися і дбати про оточення, — констатує Тетяна Мазур. — Як керівниця я розумію, що цінність нашої мережі тому, що ми справді є сім’єю. А секрет нашого успіху — у важкій, наполегливій праці, бо наші заклади мають «душу», а ще смачну кухню, привітний персонал, хороший сервіс, гарну атмосферу. Ми віримо в Перемогу, щиро тішимося, коли даруємо приємні емоції нашим відвідувачам, і це мотивує нас працювати далі. Головне — допомагати одне одному, бути разом і вірити, що все буде добре».

Світлана ШЕВЧУК.

Фото надала Тетяна МАЗУР.