Українське суспільство продемонструвало цілому світові, що здатне пережити скрутні воєнні часи гідно, із високо піднятою головою, керуючись принципами взаємодопомоги, підтримки і християнського милосердя. Зокрема, саме ці важливі постулати щодня підтверджують своєю невпинною працею чортківські волонтери, одним із осередків яких керує отець Андрій Лемчук — парох катедрального собору Святих Петра і Павла в Чорткові.

За словами отця Андрія, тут активно волонтерять із початком повномасштабної війни, хоча й раніше займалися збором та передачею гуманітарної допомоги на схід. З часом довіра людей тільки зростала, церква стала своєрідним центром збору гуманітарної допомоги, акумуляції людських ресурсів. Люди приносили дуже багато речей, продуктів харчування — спершу обсяги були настільки великими, що ледь не щодня на фронт з Чорткова відправляли повністю завантажені фури. З плином часу цей потік благодійної допомоги трохи змілів — люди втомлюються, ентузіазм помалу згасає. Натомість потреба у допомозі, у волонтерській діяльності лише зростає.

Отож, отець Андрій розповідає: «Поступово ми зорієнтувалися, що потрібно виробляти якусь свою продукцію, бо зовнішня допомога закінчується. Іще в часи АТО пан Віталій Ціхоцький розробив для нас технологію виготовлення так званих сухих борщів — вже тоді ми зробили декілька тисяч упаковок таких заготовок. Навесні відновили роботу в цьому напрямку і на цей момент зробили уже півтори тисячі цих пакетів». Що цікаво, один пакет сухої овочевої суміші йде на п’ять літрів води — тобто волонтери виготовили продукції для приготування семи тонн борщу.

Технологія консервації: маленькі секрети волонтерів

Ще однією цікавою «фішкою» роботи волонтерського центру при соборі Святих Петра і Павла є виготовлення консервів — тушкованого м’яса (свинини) і м’яса з квасолею.

На тепер ми виготовили п’ять тисяч банок тушкованки. 22 свинячі туші перероблено на консерви — все м’ясо надійшло від жертводавців. При цьому ми самі знайшли спосіб, як робити консерви у бляшаних банках. У менших банках (по 460 грамів) консервуємо тільки м’ясо, в більших, по 800 грамів — це в нас консервована квасоля». Важливо відзначити, що бляшанки дуже зручні для військових, адже скляна тара їм не підходить, тому що легко б’ється. Консервні банки чортківські волонтери закуповують у Польщі. На жаль, українські виробники поки не налагодили виготовлення подібних бляшанок — зокрема, дуже зручно, що польські банки мають спеціальний гачок для відкривання на кришці, — зазначає отець Андрій.

Для приготування консерви використовується професійний автоклав, час приготування готової продукції — приблизно три-чотири години. При цьому всі технологічні вимоги повністю дотримані. За словами отця Андрія, військові неодноразово відзначали високі якість і смакові властивості чортківської м’ясної консервації. За виробничим процесом наглядає Ігор Матійчик — людина професійна й досвідчена у цій справі.

За рік — 356 гуманітарних вантажів на фронт

Отець Андрій констатує: «За рік мали 356 відправок на фронт. Були такі дні, що по три-п’ять відправок, а були — що нічого. Це і фури, й буси, а пізніше, коли обсяг допомоги зменшився, то ми просто довантажували якісь автомобілі, джипи, навіть легківки».

Волонтерський центр не лише відвантажує допомогу на фронт, а й працює із внутрішньо переміщеними особами, котрі знайшли прихисток у Чорткові. За словами о. Андрія, 1462 сім’ї переселенців отримали гуманітарну допомогу в центрі при соборі Святого Петра і Павла. Спочатку це було щотижня, потім допомога стала одноразовою, з огляду на наявні можливості.

В нашому соборі маємо великі хори. Але хор на них співає лише віднедавна — перед тим довший час усе було заповнене одягом, різними речами, які потребуючі люди могли вільно брати. Дещо і тепер приносять чортків’яни, які готові поділитися з іншими тим, що мають — багато чого також надходить у гуманітарних вантажах з-за кордону. Одного разу прибула фура на 70 відсотків завантажена одягом, ковдрами, іншими речами. Тож ми почали все це роздавати потребуючим, — розповідає отець-парох.

Допомога з-за кордону

Отець-парох каже, що дуже відчутною є допомога людей з-за кордону, зокрема священників, котрі служать для українців поза межами нашої держави — в Польщі, Італії, США тощо. До прикладу, отець Мар’ян Лемчук, який є парохом в Італії, зумів організувати закупівлю й доставку в Україну лише  медичних засобів, препаратів більше як на 35 тисяч євро. Також за його сприяння купили карету швидкої допомоги. Окремо варто відзначити, що італійський єпископ з єпархії, де служить о. Мар’ян, за власні кошти придбав і передав 500 комплектів термобілизни, а люди — парафіяни тієї єпархії — склалися і передали ще 500 комплектів. Частину цих термокомплектів роздали дітям загиблих військовослужбовців, а решту — по 10—30 комплектів — передають на фронт, для наших воїнів, разом із кожною відвантаженою партією продовольства.

Як відзначає отець Андрій, значною є допомога отця Мирослава Думича, який тепер служить в США, допомагає коштами. Отець Ігор Стус теж допоміг придбати «швидку», організував доставку до Чорткова великих гуманітарних вантажів. Отець Андрій Магас з Італії допоміг придбати дві «швидкі», отець Віталій Періг передав фуру допомоги. Отець Лемчук додає: «Маємо також друзів-іспанців, з якими дружимо і співпрацюємо, особливо у сфері роботи з молоддю. Від них отримали більше 10 тисяч євро допомоги за рік».

Поки ми розмовляємо з отцем Андрієм, робота волонтерів кипить… Хлопці щось фасують, пильнують процес приготування тушкованки, формують вантажі — до речі, підсобні приміщення в соборі заповнені коробками з різноманітними харчами, медикаментами, засобами гігієни та побутового вжитку. Все це так само чекає відправки на фронт, де знадобиться українським захисникам і жителям прифронтових територій.

Отець Андрій відзначає: «Волонтерська активність у місті дуже висока. В цілому до нас приходить більше сотні людей, — місцевих мешканців і переселенців — з різною регулярністю, але з незмінною готовністю допомагати, робити якийсь, бодай маленький внесок у справу нашої Перемоги. Це дуже цінно — що є небайдужість, що люди не зачерствіли перед лицем тих випробувань, які випали на їхню долю».

Уляна ГАЛИЧ.

На фото Василя БУРМИ: Катедральний собор Святих Петра і Павла в Чорткові; сухі борщі демонструє отець Андрій ЛЕМЧУК; біля закруточної машини Михайло ДЖУЛІНСЬКИЙ.